24.11. 2023
Тема уроків: Уроки мовленнєвого розвитку. Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною українського
художника М. Пимоненка «Жниця» в художньому стилі (за складним планом).
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
Слово вчителя. Усі вже
чули про те, що українки найгарніші жінки у світі? Хто не чув, того запевняю,
що немає некрасивих жінок, але якщо ви таки шукаєте найгарніших, то шукайте
українок.
Де українка – там краса. І слово краса вміщує в собі не
лише фізіологічні дані, але й відчуття тої самої краси, яке було притаманне нам
ще…та воно було притаманне нам завжди.
Подивиться лише на наше традиційне вбрання – чи то будень,
чи то свято, українка завжди, мов з голочки – немає різниці чи жне пшеницю чи
зустрічає сватів. Барвистість, еклептика, пишність, охайність та оригінальність
українського одягу захоплювала та продовжує надихати людей навіть за межами
нашої країни.
Одним із художників, який захоплювався красою українок і
багатством вбрання, був художник-передвижник Микола Пимоненко. Що
потрібно ще знати про цього художника, то це те, що його картину «Гопак»
викупив паризький Лувр. Вагомий аргумент, щоб дізнатися про художника ще
більше, однак, зараз нас цікавить образ українки XІX на полотнах Миколи
Пимоненка, який створював такі собі lookbook українських модниць XІX століття.
Тому вирішили змішати святе із грішним, і подивитися, що з того вийде.
Отож,
поки парижанки мучили себе корсетами, зав’язуючи їх так вузько, внаслідок чого
отримували деформовані ребра, українки, які люблять волю, доказували це навіть
у вмінні одягатися. «Гопак» тому підтвердження.
Широка плахта,
сорочка із вільними рукавами та корсетка (зауважте – не корсет, це взагалі
різні речі). Притаманна центральній та східній Україні корсетка була
доповненням образу, а її оздоба залежала від смаку та фантазії дівчини.
Від веселощів до роботи: на картині «Жниця» Пимоненко зобразив жінку, яка у поті чола працює, при цьому встигає усміхатися, і звичайно ж при цьому неперевершено виглядати. Цей лук українки XІX століття подає нам образ із поєднанням довгої сорочки, поверх якої одягнута плахта чорного кольору із квітковим орнаментом, червона запаска й такого ж забарвлення хустка на голові, і звичайно – коралі.
Згадуючи про
червоний колір, потрібно сказати, що судячи із картин художника – дівчина чи то
жінка була забов’язана мати на собі щось червоне. Найчастіше це була корсетка,
хустка чи фартух, не говорячи про прикраси. Вважалося, та й досі так є, що цей
колір захищає від злого ока та усього поганого.
Якщо опиратися
на картини Миколи Пимоненка, то справжня українка, яка жила два-три століття
тому, по-перше, повинна була кожну хвилину працювати – щось робити, а по-друге,
обов’язково мати вишиту сорочку, плахту, фартух, крайку, корсетку, хустку (чи
то стрічку) та коралі. У кольорову гаму одягу входив білий, чорний та червоний,
а у свята, кому з дівчат найбільше пощастить, – одягає червоні чи чорні
чобітки, щоб зуміти протанцювати як найдовше. І це стосується центральної та
східної України, саме із жительок цих місцевостей Микола Пимоненко змальовував
свої образи, які стали зразками ідеального вигляду українок.
Якщо задуматись, то
поєднання краси та практичності – це гасло моди українських селянок IXX
століття. Українка, яка перебуває завжди у русі, була змушена одягати одяг
вільного покрою, роблячи акцент на колір свого одягу та аксесуари, якими на той
час були коралі, головний убір чи фартух.
Зважаючи на це, напевно, в цей
час було неможливо почути щось на зразок: «Оксанко, ця плахта мене повнить, та
й взагалі вона надто довга, ніби моєї бабці!».
Памʼятка “Як працювати над твором за картиною»
1. Поцікавтеся відомостями про художника.
2. Прочитайте назву картини, що свідчить про задум художника, підкреслює, що він виокремлює в картині як головне.
3. Уважно розгляньте картину, вдумайтеся в її зміст (що і з якою метою зображено).
4. Уявіть, що було до зображеного художником моменту і що буде потім.
5. Подумайте, хто буде адресатом вашого висловлювання, кого, в чому і як ви переконуватимете.
6. Сформулюйте тему й основну думку твору, доберіть заголовок, який не збігається з назвою картини.
7. Продумайте, які типи мовлення поєднуватимуться у вашому творі, котрий із них буде основним.
8. Поміркуйте над композицією твору і складіть план.
9. Додержуйте співмірності частин твору, зосереджуючи увагу на основному — змісті самої картини, а не на розмовах про неї.
10. Задля повнішого і глибшого розкриття змісту картини доречно включити у твір елементи роздуму, оцінні судження.
11. Напишіть чернетку твору; після перевірки і виправлень перепишіть роботу начисто.
Орієнтовний план твору-опису зовнішності людини:
I. Хто ця людина.
II. Її зовнішність.
1. Що найперше впадає у вічі.
2. Зріст, постава людини.
3. Волосся, зачіска.
4. Риси та вираз обличчя. Міміка, жести.
5. Одяг.
III. Що подобається (запам'ятовується) в зовнішності людини.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Напишіть твір-опис зовнішності людини за картиною українського художника М. Пимоненка «Жниця».
У ВІДЕО (із 11-тої хвилини) є орієнтовний зразок написання подібного твору.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz