03 - 05.05.2023
АСИНХРОННО
Тема уроку. Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористиних творів. Роль гумору в житті українців. Леонід Глібов – визначний український байкар, поет. Сатиричне змалювання сучасної авторові судової системи у байці «Щука». Будова байки
"Муха і Бджола". Зневага до
надокучливих, ледачих людей, що живуть за рахунок
інших. Викриття дурості й пихатості в байці «Жаба і Віл»
Самостійне
опрацювання статті підручника про Л.І.Глібова.
Бесіда
Де народився Л.І.Глібов?
(на Полтавщині)
Коли навчився читати? (у
7 років)
Хто давав йому уроки
арифметики? (пан Родзянко)
Де навчався? (Полтавська
гімназія, Ніжинський ліцей вищих наук)
Як називалася його перша
поетична збірка? («Стихотворения Леонада Глебова»)
Коли Леонід Іванович
почав писати байки? (під час навчання в Ніжинському ліцеї вищих наук)
Подаючи свої твори до
друку у львівський журнал «Дзвінок», Л.І.Глібов підписував їх псевдонімом
Дідусь Кенир. У творчому доробку Л.І.Глібова 107 влучних байок, недарма
І.Франко назвав його «найкращим українським байкописом».
Письменник змальовує у
творі комічні ситуації, через які висміює різноманітні пороки. Різновидами
комічного є гумор і сатира
Гумор — відображення смішного
в характерах людей або в їхньому житті.
Сатира - нищівне висміювання вад окремої людини або всього суспільства.
Основна ознака байки - це алегоричність.
ПИСЬМОВО 1. Пропоную з’єднати стрілочками вади людського характеру з назвати тварин, що їх уособлюють.
|
Лисиця |
Неуважність |
|
Осел |
Зажерливість |
|
Вовк |
Хитрість |
|
Слон |
Боягузтво |
|
Ведмідь |
Неповороткість |
|
Щука |
Хижість |
|
Ґава |
Непосидючість |
|
Заєць |
Дурість |
Читання байки «Щука» (аудіозапис)
УСНО Обговорення
змісту байки за питаннями:
Яка шкода була заподіяна Щукою мешканням ставка?
Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як сказано
про це у творі?
Хто був суддями? Про це свідчить?
Які стосунки склалися між Щукою і Лисицею?
Яке рішення спочатку прийняли судді?
Що запропонувала Лисиця?
Чому судді поміняли рішення, послухалися Лисицю?
Кого, на вашу думку, висміяв автор у образах байки?
Доведіть, що «Щука» Л.Глібова — це байка.
Очевидно, що судді під впливом
хитрої Лисиці прийняли абсурдне рішення. Слова
з байки «І Щуку кинули у річку…» стали крилатими. Якщо хочуть сказати, що
когось замість покарання винагородили, то вживають саме цей в’їдливий вислів.
ПИСЬМОВО 2.
Складання паспорту твору. ЗАПИСАТИ в зошит ТЕМУ та ІДЕЮ твору
|
1. |
Автор |
Л.І.Глібов |
|
2. |
Назва |
«Щука» |
|
3. |
Жанр |
Літературна байка |
|
4. |
Тема |
Зображення
несправедливого суду над Щукою |
|
5. |
Ідея |
Засудження дій
судочинства, їх безглуздості, а через образ Лисиці — підступності, хитрості
хабарництва. |
|
6. |
Основна думка |
«Як не мудруй, а
правди ніде діти. Кінців не можна поховать …». |
|
7. |
Мораль |
Судді зобов’язані
діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу
(Лисицю). Засудження хабарництва, несправедливості, лицемірства. |
|
8. |
Герої твору |
Щука, Лисичка, два
Осли, Шкапа, два Цапи,автор. |
|
9. |
Художні засоби |
Епітети: «нікчемна
Шкапа», «народ …добрячий та плохий», «линів гарненьких»; Метафора: «ніхто життя
не мав», «чутка у гаю була», «шле — то щупачків…» Пестливі слова:
Лисичка, мокренькі, старенькі, частенько, темненько. Риторичні оклики: «Хто
ворогів не мав!», «У річці вражу Щуку утопить!», «Розумна річ!» |
ПИСЬМОВО 3.
Розв’язування тестових завдань
1. Л. І. Глібову належить псевдонім а) Марко
Вовчок; б) Дідусь Кенир; в) Панас Мирний. 1.
2. Скільки байок написав Л.І.Глібов? а) 2. 57; б) 107; в) 207.
3. Байкою називається а) коротке оповідання
комічного змісту з несподіваним і дотепним закінченням; б) невеликий
алегоричний твір повчального характеру; в) невеликий за обсягом художній твір,
в якому зображено персонажів та комічні події в жартівливому тоні. 3.
4. Байка має таку будову: а) оповідна частина -
фабула, мораль — повчання; б) зачин, основна частина, кінцівка; в). 4. вступ, основна частина, висновок.
5. Художній прийом іносказання, зображення людських
рис і характерів за допомогою образів тварин, явищ, предметів називається а)
уособленням; б) персоніфікацією; в) алегорією.
6. За які провини Щуку було притягнено до суду? а)
за лицемірство; б) за образу суддів; в) за те, що у ставу ніхто життя не мав.
7. Л. Глібов говорить про суддів, що це народ: а)
хитрий і розумний; б) добрячий та плохий; в) справедливий
та чемний.
8. Лисиця в суді була представлена як: а) 8. стряпчий; б) секретар; в)
свідок.
9. У чому була суть першого вироку, який винесли
судді по справі Щуки? а) Ув’язнити на один рік; б) зварити з неї юшку; в) 9. повісити на вербі.
10. Яку пропозицію подала Лисичка суддям стосовно покарання Щуки? а)
Спалити живою на вогнищі; б) кинути у річку; в) миттєво
розстріляти;
11. Кого з
героїв твору Л. Глібова «Щука» стосується прислів’я: «Не те в Кузьми на умі»?
а) Щуки; б) Лисиці; в) Цапа.
12. Яка думка про правду висловлюється у творі? а)
«Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»; б) «Добрі вісті не лежать на
місці» ; в) «Як не мудруй, а правди ніде діти».
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО. Аналіз байки "Муха і Бджола".
ПИСЬМОВО 4.
Основна думка «Муха й Бджола»: пошану і повагу має той у
суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає
часу; ледарі — непрохані гості.
Мораль байки «Муха й Бджола»: засудження нероб та ледарів.
Характеристика героїв байки
«Муха й Бджола» Л. Глібова
Бджола – працьовита,
відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час).
Муха — ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Вивчити напам 'ять одну з байок Л.Глібова.
24, 26. 01.2023 (2 уроки)
СИНХРОННО
Тема уроків. Ірина Жиленко . Основні відомості про письменницю. Поєднання реального і фантастичного в назві «Жар-Птиця».
«Підкова», «Гном і буфет». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що врятувати .
Покликання на відеозустріч у Google Meet стане доступним за 10 хвилин до початку уроку
Повторення вивченого. Тест.
1. У вірші С.Чернілевського «Теплота родинного інтиму» йдеться про:
a) матір, що «хату прив'язала до небес»;
б) батько, що повернувся з війни;
в) сім'ю, що зустрічає родинне свято.
2. Зворушлива поезія С.Чернілевського «Забула внучка в баби черевички» натисніть:
а) бережіть батьків, не ображайте необачним необачним словом!
б) турбуйтеся про свої речі, не залишайте без нагляду!
в) любіть своїх рідних, не забувайте стареньких!
3 . Чим мати прив*язала до небес хату?
а) золотим ланцюжком;
б) мотозочком диму;
v) родинним теплом.
4. Полум’я в печі гуляє по гіллю: а) із задоволенням; б) жваво; в) весело.
5. У поезії С. Чернілевський згадує про:
а) те, як був маленькою дитиною; б) шкільні роки; в) перше кохання.
6. Вогонь у творі названий:
а) світанковим, маминим; б) світлим і чарівним; v) сімейним і щасливим.
7. Душа маленького поета світліє:
а) перед днем; б) коли відчуває радість від будь-чого; в) при отриманні цікавого подарунка.
8. Від'їзд внучки «Забула внучка в баби черевички...» був пов'язаний :
a) із тим, що дівчинці знадобилося перебувати в селі;
б) закінченням літа;
в) терміновим лікуванням.
9. Який художній засіб використано поетом у рядку: «Перекотилось Літо за село»?
а) порівняння; б) епітет; в ) метафора .
10. Яким транспортом скористалася онучка, від'їжджаючи від бабусі?
а ) бензовоз; б) пароплав ; в) літаком.
11. Після від'їзду внучки бабуся, стоячи, хустинкою витирала сльози через:
a) клопіт, який їй завдано дитиною;
б) власне горе, самітність;
в ) сума від приводу розлучення.
12. Як у творі названо зорі?
а) смарагдами; б) жаровичками ; в) блискавками .
Тема “Жар-птиця”: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи в клітці, а потім покинувши її, виховала все довкола в столиці і принесла людям радість і щастя.
Основа думки: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.
Поезія побудована як протиставлення доброго, світлого, радісного (жар-птиця) і злого, заздрісного, лютового ().
Події відбуваються в зимовий період, напередодні новорічних свят, коли кожна мрія про щасливу радість, здійснення всіх бажань, не звертаючи уваги на «люту скрекотняву» ґави.
Робота з текстом. ПИСЬМОВО.
Випишіть у зошит описи зовнішності Жар-птиці та Ґави.
Жар – птиця: «золота», «очі - намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птах екзотична, південна, до снігів незвична», читає «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки». сім'я”, п'є молоко.
Ґава: “трьохсотлітня”, “старезна, без ока”, “кульгава”, у неї “люта стрекотня”, заздрісна, підступна, називає себе Павою.
- Які удожні засоби вжито у вірші?
Епітети : “Золота, чудесна жар-птиця”, “жар-птиця непристойно яскрава”, “люта скрекотнява”, “нескромна птиця”, “лайха”;
порівняння : “очі-намистинки”;
метафори : “яснішали лице”, “освітилась казково столиця”, “лиця посмутніли”, “жар-птиця простудилася”, “птаха митніаа”, “птах митніаа”, “птах митніаа”.
повтори : “яскра...” .
Випишіть у зошит описи зовнішності Жар-птиці та Ґави.
гном:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Виразне читання поезій. Підручник: стор.. 82-85
2. Дописати « формулу щастя».
12.02.2022
АСИНХРОННО
Тема уроку. Контрольна робота. Письмовий твірна тем у : «Наша слава – козацька звитяга» (за твором В. Рутківського «Джурі козака Швайки») .
Слово читача . У чому секрети звитяги? Закоханий в Україну, в прагненні волі. Даремно слово «козак» означало сильний народ, як мудра голова і міцні руки. Горді, міцні, як леви, козаки були гідним прикладом для дослідження. Слава їх оживає з прикрас, перекручень, правдива, правдива.
«Джури козака Швайки» поєднують максимально достовірний опис реального часу та художньої вимісел, зосереджуючи, насамперед, на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики.
Вдаючись до подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було. у мене нікого немає.
Проблема — захист рідних земель від забарбників. Також можемо говорити про всі проблеми, пошкоджених у творі. Серед них: проблема вірності і зради батьківщини; проблема відносин українців and tatar; проблема самоспоживання вирішить іншу проблему; проблема спілкування дорослих і дітей; Проблема відносини людей і тварин.
Ідея — славлення вірності і любові до рідної землі, засудження зради, виховання справжньої дружби.
планувати
1. Звітяжні запоріжжя - герой без літературно-містичних витворів
2. Героїзм і мужність – ознаки лізарських чеснотів українських козаків.
3. У чому секрет козацьких величі та звитяги?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Напишіть (дотримуючись плану) (на чернетках) твір на тем у : «Наша слава – козацька звитяга».
18 листопада 2022 р
СІНХРОННО
Тема чарівності. У рік мовленного розвитку. написане на життєвому слові на честь літературного героя
Покликання на відеозустріч у Google Meet стане доступним за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/pxu-rkbh-esg
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Напишіть життєве слово на честь улюбленого літературного героя.
22 жовтня 2022 р
АСИНХРОННО
Тема чарівності. Леонід Рутківський «Юрій Козака Швайки». Засудження підступності, жорстокості та підлості зрадників. Роль художніх засобів у творі .
«Юрій Козака Швайки» Володимир Рутківський. Аудіокнига (рання)
http://dovidka.biz.ua/dzhuri-kozaka-shvayki-skorocheno/
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Напишіть розгорнуту відповідь на запитання "На кого з героїв роману "Джури козака Швайки" я хотів би бути схожим".
21.10.2022
АСИНХРОННО
Тема уроку. Історична основа поеми «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору, зображення в ній історичного минулого.
Покликання на тест
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9644903
Перегляд документального фільму «КОЗАЦЬКИЙ ФЛОТ» з циклу "Золоте стремено" (Київнаукфільм, 1993). Автор сценарiю Тимур Хмельницький; Режисер Тимур Хмельницький; Оператор Марк
Фільм про морські походи козаків на човнах-чайках до турецьких і татарських фортець Акерман, Кілія, Варна, Кафа і Царьмісто.
https://www.youtube.com/watch?v=UCoXAHREZPk&ab_channel=UkrainianHistVideo
Бесіда за питаннями
- Яка мета морських походів козаків? (Щоб визволити своїх земляків, невольників, від турецького полону).
- Під чиїм проводом організовувались ці походи? (Під проводом вдалих полководців)
- Що символізують вогняні чайки? (Душі загиблих козаків – море ходів, які повертаються до нас із забуття, щоб не вмирала в нас пам'ять серця).
Зараз ми перегорнемо іще одну сторінку творчості Тараса Шевченка та познайомимося з поемою «Іван Підкова». Помандруємо в далекі історичні часи, дізнаємося, хто ж він такий – Іван Підкова, з якими історичними подіями пов’язана ця постать. Дізнаємося, у чому ж полягали героїзм та мужність українських козаків. А також дослідимо художні особливості поеми.
Бесіда за змістом.
Розгляньте будову поеми. Дайте характеристику кожної частини. Який настрій і почуття вони зроджують?
* Про які часи згадує поет? Чому каже: «Було колись…»?
* Де відбуваються події?
* Про що говорить із вітрами свідок дідівської слави?
* Що це за «чорна хмара», яка «сонце криє»? Звідкіля вона видніється?
* Які ріки, моря згадано у творі?
* Які думки огорнули діда, коли він побачив могили?
* Як називається пісня, яку співали козаки на байдаках?
* У яких умовах перебували запорожці?
* Над якою роботою розмірковує отаман?
* Назвіть провідні мотиви поеми.
* Визначне її основну думку.
* Відшукайте образи-символи, що надають досліджуваному творові національних ознак, передають героїчний пафос.
Поема "Іван Підкова"
Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом
Жанр твору – історична поема.
Сьогодні найважливішим було те, що ми з вами доторкнулися до нашої історії та зробили висновок, що без нашого минулого, без історії не може бути щасливого майбутнього. Мене вражає, що Шевченко був настільки сильний духом, що ніякі перипетії життя не зламали його волю. Вражає, як любив поет вітчизну, уболівав за її майбутнє, переймався історією свого народу.
Шевченко для мене це взірець духовності, це постать, яка залишила слід не лише в історії української літератури, а й у моїй душі.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Намалювати ілюстрації до поеми
2. Скласти вікторину чи кросворд за даною темою (не менше 10 запитань)
17.10.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Тарас Григорович Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).
Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/eth-arvh-qcp
Задля добра
свого народу
Боровся він,
горів, співав.
Співцю ж народ у
нагороду
Любов свою подарував.
- Як ви думаєте, про кого йде мова? Так, це про Т.Г.Шевченка, великого сина українського народу.
.jpg)
Мозковий штурм «Чи
знаєш ти Шевченка?
1. Коли і де народився
Т.Шевченко? (9 березня 1814 року в Моринцях)
2. Перші скупі знання малий Тарас отримав...
(з церковнослов’янської книги у школі
сільського дяка)
3. Ким були батьки Тараса? (
кріпаками )
4. Чому життя для малого Тараса було
нестерпним? (Батько одружився
вдруге, мачуха була злою)
5. З якого часу Тарас залишився круглим
сиротою? (З одинадцяти років)
6. Змалку в обдарованій від природи дитині був
талант... (художника)
7. Перша збірка поета ( «Кобзар» )
8. Назвіть хоч одного автора
твору про Шевченка (Степан Васильченко)
9. Назвіть хоч один твір
Шевченка, що став піснею. (“Реве та стогне Дніпр
широкий”, “Думи мої...”, “
Зоре моя вечірняя...”)
10. Продовжіть речення: “Тарас
Григорович Шевченко все життя...”
(...боровся за кращу долю
народу. Або на розсуд учнів)
11. Яку річницю з дня народження Шевченка ми відзначали в 2014
році? (200 років)
Слово
вчителя. Розпочати
розмову про Тараса Шевченка хочеться словами Павла Грабовського: «Говорячи про життя Тараса Шевченка,
ми впевнені, що одна згадка про подібних людей спроможна підняти і облагородити
нашу душу, хоча б на мить відірвати нас від життєвих дрібниць і понести в
заманливі простори ідеалу». Детальніше
зупинимося на санкт – петербурзькому періоді творчості Тараса Шевченка.
Юний Шевченко прийшов 1831 року до Петербурга
пішки, подолавши разом з іншими кріпаками Енгельгардта сотні верст глибокими
снігами Прибалтики й російської Півночі. Від суворої зими 1831 року почалося
його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання
стати вільним, вивчитися на професійного художника. Підстав для відчаю на той
час у Тараса було досить, але він не піддавався йому. Своїми здібностями в
поезії та малюванні, працелюбністю і доброю, жвавою вдачею український кріпак
викликав у передових російських діячів культури не лише цікавість, а й бажання
практично допомогти йому.
Видатні діячі, що брали
участь у викупі Т. Шевченка із кріпацтва: В.Жуковський, О. Венеціанов, К. Брюллов,
І. Сошенко, В. Григорович.
Активну участь у викупі Т.
Шевченка із кріпацтва взяв український письменник Євген Гребінка.
Ставши вільним, Шевченко
не гаяв жодного дня. Поезія , малюнок, живопис цілком заполонили його. Він
буквально упивався творчістю. Шевченко був прийнятий в Товариство заохочування
художників та в Академію мистецтв. Упродовж семи років навчання з – під його
пензля, олівця, граверського штихеля та офортної голки вийшли не лише
учнівські, а й викінчені, зрілі твори. Під час навчання Тарас Григорович був
тричі нагороджений срібними медалями. Задовго до надання у березні 1845 року
офіційного звання вільного ( негласного ) художника Шевченко уже працював на
рівні професійного майстра.
Це маємо пам’ятати!
22 квітня 1838 року Шевченка викупили з кріпацтва! 1840 рік – вихід у світ збірки «Кобзар», яка складалася із восьми
поезій!
У
кінці 1838 року був написаний і вірш «Думка» ( «Тече вода в синє море…»)
Обговорення змісту твору за питаннями:
- Що шукає
козак? (Долю)
- А що таке доля? (добре життя, є що їсти,
воля, не треба працювати на когось, а лиш на себе, мати власний дім, сім'ю…)
- Яку ж долю хотів зустріти козак? Чи зустрів він її? Чому не зустрів?
- Як зрозуміти останні рядки твору?
-
Чому для нас
рідний край — наймиліший? За яких обставин людина покидає
рідний край? Від чого залежить те, про що думає людина?
Аналіз вірша
ПИСЬМОВО. Визначення
теми, ідеї, основної думки твору.
Тема твору — шукання долі молодим козаком. Тему вірша —
шукання долі молодим козаком — запозичено з народної пісні, його мотиви й
образи мають численні паралелі в народних піснях («Ой не шуми, луже, зелений
байраче...», «Ой не шуми, луже, дубровою дуже...», «Ой зелений дубе, чого
нахилився...», «Нещасливий козаченько без долі вродився...» та ін.)
Ідея твору – співчуття козаку, який повсякчас
сумує за милою країною («думав доля зустрінеться, а спіткалося
горе»).
Основна думка - наймилішим для кожної людини є те
місце, де вона народилася, живе, — батьківська хата, люди, природа, і коли
втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім.
СЕНКАН
Думка
Раптова, творча
Ожила,
затріпотіла, полетіла
Зробила світ
яскравим, осяйним
Мрія
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Знайти в мережі Інтернет інформацію про козацького ватажка Івана Підкову.
2. Прочитати поему Т.Шевченка "Іван Підкова" (підручник стор.45-47).
10.10.2022 13.10.2022
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. Микола Вороний. Стисло про письменника. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів у поемі «Євшан-зілля». Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини.
Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
10.10.2022 https://meet.google.com/ymb-tsyi-eon
13.10.2022 ПОКЛИКАННЯ на ТЕСТ
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2962601
Забудеш рідний край-твоє всохне коріння.
П.Тичина
Робота з епіграфом:
- Як ви розумієте ці слова?
- Якими історичними особами пишається наш народ?
- Чим саме вони заслуговують на увагу й пам’ять?
- Тополя- символ дівочої краси,а також суму,самотності. Тополя край дороги-образ дівчини,що чекає на свого судженого.
- Вишня-символізує красу, взаємну любов
- Вишитий рушник - оберіг, символ щасливої долі,подружньої вірності
- Вишиванка-оберіг від злого
- Сніп-символ багатства
- Коровай-достаток
Бесіда
1) Виразно прочитайте вступну частину поеми. У ній сказано: «Між рядками слів таїться в нім якесь пророкування». Про яке йдеться пророкування?
2) Кого чи що засуджує автор у вступі?
3) За яких обставин син половецького хана опинився в неволі?
4) Як жилося хлопцеві? Як це характеризує князя Володимира?
5) Чи довго хлопець пам’ятав Батьківщину?
6) Як жилося батькові без сина?
7) До кого звертається він по допомогу?
8) Який наказ дає гудцеві батько?
9) Як вдалося гудцеві дістатися місця? Чи легким був його шлях?
10) Чи відразу вдалося повернути хлопцеві пам’ять?
11) Якою була друга спроба гудця? Які пісні співав він?
12) Як відреагував хлопець?
13) Чи вразила гудця байдужість хлопця? Які рядки передають хвилювання музики?
14) Якою була третя спроба?
15) Як автор змальовує юнака в момент пробудження?
16) Зачитайте рядки,у яких зазначена головна думка твору
17) Чи повернувся хлопець додому?
Отже, маючи в неволі достаток, доброзичливе ставлення, належне виховання, опіку, розкішне життя, хлопець все ж таки все це залишає й повертається до батька, у рідний степ, на свою Батьківщину.
18) До кого автор звертається із заключним словом?
19) Як ці слова можна пов’язати із сучасним життям? Які важливі питання життя українців порушено в поемі?
20) Чи бачите ви шлях, який виведе українців із глухого кута національної байдужості?
ПИСЬМОВО Композиція.
• Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика тих, хто край свій рідний «…зацурали, занедбали…».
• Зав’язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира.
Розвиток дії: бажання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину дитину на Батьківщину.
• Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля.
• Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу.
10.10.2022 Прочитати поему М.Вороного "Євшан - зілля"
13.10.2022 Підручник стор. 44 - 45 Вивчити нап*амять вірш Т.Г.Шевченка "Думка"
06.10.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Література рідного краю
Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/ifd-evad-znt
03.10.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха. Патріотичні мотиви пісень літературного походження
Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/hbd-ncgh-mcd
Слово вчителя. Пісні
січових стрільців —
різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання,
виникнення і розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За
жанровими ознаками і системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням.
Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними —
понад три століття, що внесло певні зміни і в тематику, і в ідейні мотиви, і в
мелодику пісень. Зародилися пісні січових стрільців, коли створювались перші
січові організації в Галичині. Спочатку вони ставили перед собою
просвітницько-пропагандистські цілі — вивчали і поширювали досвід життя
демократичної держави Запорізька Січ (звідси й назва «січові стрільці»). Молоді
гуртківці засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових походів,
культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прилаштовували їх до своїх умов.
Наприклад, пісню «Їхав козак на війноньку» співали як «Їхав стрілець на
війноньку», дещо змінюючи текст твору. Це був регіональний варіант української
народної пісні. Згодом з’явилися власні оригінальні слова і мелодії, що й
започаткувало новий жанровий різновид фольклорної творчості.
Особливо плідно почали працювати стрільці, коли війна втягнула їх у свою орбіту. Створювались мистецькі гуртки в польових умовах, які називали себе Пресовою квартирою. До неї входили літератори, композитори, музиканти. Вони видавали газети, журнали, влаштовували виставки, співали пісні. У цій творчій атмосфері в перерві між боями було створено чимало пісенних творів — справжніх шедеврів народної творчості.
|
Пісні січових стрільців |
||
|
за мелодикою ліричні
та маршові |
||
|
за темою |
||
|
соціально-побутові розповідають про нелегку долю січових
стрільців, висловлюють туга за рідним краєм, за батьками, родиною |
героїко-патріотичні пройняті ідеєю боротьби за
незалежну Україну, вірою в неодмінну перемогу хоч би ціною власного життя |
жартівливі покликані
привнести розвагу в нелегке стрілецьке буття, зняти психологічне напруження. |
Заповнення паспорту вірша
Тема: зображення суму України за синами-українцями, які
потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за
визволення полонених.
Ідея: уславлення мужності, відваги
січових стрільців — оборонців України.
Основна
думка: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край,
прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси
січових стрільців-захисників.
Художні
особливості поезії:
·
повторення:
«А ми тую
червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;
·
метафора: «Україна зажурилася»;
·
звертання: « червона калино», «славна Україно»;
·
епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький
вітер»;
·
риторичні
оклики:
«А ми нашу славну Україну, гей, гей,
розвеселимо!»;
«То прославить по всій Україні
січових стрільців!».
Розв’язування тестових завдань
«Ой у лузі
червона калина похилилася»
1. Україна зажурилася:
а) бо нічим прожити;
б) за ув’язненими українцями у
московських кайданах;
в) за січовиками, що померли в боротьбі з москалями.
2. Калина має білий цвіт, а Україна:
а) багато золотих ланів;
б) добрий рід;
в) чарівну вроду.
3. Як названо битву українців з
москалями?
а) жорстокою;
б) кривавою;
в) смертельною.
4. «Гей, у полі … золотистий лан…….
а) жита;
б) вівса;
в) пшениці.
5. Буйний вітер «повіє з широких
степів»:
а) і відразу зміняться погодні умови;
б) прославить по всій Україні січових
стрільців;
в) розгоне темні хмари на небі.
6. Що будуть зберігати нащадки України?
а) стрілецьку славу;
б) білий цвіт калини;
в) калину, щоб вона не хилилася.
7. Кого називають автори у творі «Ой у
лузі червона калини похилилася» займенником «ми»?
а) Слов’ян;
б) українців;
в) січових стрільців.
8. «Кривий тан», «московські кайдани»,
«золотистий лан», «буйнесенький вітер» у пісні є :
а) метафорою ;
б) повторенням ;
в) епітетом .
9. Єдність, мужність, волелюбність, вміння
захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці —
ось основні риси січових стрільців-захисників є :
а) Ідеєю ;
б) основною думкою ;
в) темою
10. Стрільці українські намагаються Україну
( «Ой у лузі червона калина похилилася»):
а) зробити багатою;
б) розвеселити і возвеличити;
в) уквітчати калиновим цвітом.
11. Пісні січових стрільців за темою
поділяються на :
а) соціально-побутові,героїко-патріотичні, жартівливі
б) жартівливі, родинно-побутові,колискові
в) соціально-побутові,жартівливі,родинно-побутові.
12. Пісні січових стрільців :
а) різновид українських народних
козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов’язані з
історією січового стрілецтва.
б) різновид українських народних
козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов’язані з
історією козацтва
в) різновид літературних пісень
патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов’язані з історією
січового стрілецтва
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1.
Виконати тестові завдання.
2.
Написати
міні-твір «Захисники Батьківщини», використовуючи в ньому цитати зі стрілецьких
пісень.
26.09.2022
АСИНХРОННО
Тема уроку. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, М. Вербицького - національний гімн нашої держави.
Слово вчителя. На попередніх уроках ми познайомилися з українськими народними піснями. Їхні автори невідомі, це - колективне творіння народу. Однак є пісні, які мають своїх конкретних авторів. Це пісні літературного походження, але вони так полюбилися в народі, що теж стали народними. От, наприклад, «Пісня про рушник», «Вчителько моя», «Стежина» А. Малишка, «Два кольори» Д. Павличка, «Червона рута» В. Івасюка та інші. Таких пісень існує чимало, вони присвячені різним темам, подіям, але таким, які завжди актуальні. Особливо багато таких пісень має український народ.
2. Робота з підручником.
1. Теорія літератури с. 40.
2. Визначення, що таке гімн записати в зошити.
Гімн (грец. Похвальна пісня) 1. У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і герерть богів і гересть богів і гер. 2. Урочиста пісня, прийнята як символ державності (наприклад, державний Гімн України)
Запам ' ятайте, що пісня - гімн - урочистий музичний твір, який використовується як символ держави.
Гімн - це пісня, що стала символом єдності народу. Українські землі були роздроблені, розпорошені, окремими шматками належали різним державам, імпмермермьмерм. У різні періоди XIX - XX ст. як національний гімн України використовували пісні «Заповіт» Т. Шевченка (композитор Г. Гладкий), «Не пора…», «Гімн» («Вічний революціонер…») І. Франка (музика М. Лисенка) потрібна була пісня, яка об'єднала всіх українців з усією навколо єдиної ідеї, навколо спільної земельної мети – побудови соборної незалежної України. Такою стала пісня Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
https://www.youtube.com/watch?v=noAUBPrNBxY&ab_channel=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%9
ПИСЬМОВО.
Тема : відтворення прагнення українців жити у волі; намагання боротися з будь - яким ворогом, захищаючи рідний край.
Ідея : віра оборонців рідної землі у неминучу перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців.
Основна думка : тільки той народ може перемогти ворога, який має мужність, силу, витримку, воєїря венесувенен.
мети, готовий заради цього пожертвувати своїм життям.
Жанр : громадянська лірика, пісня - гімн.
Звертання : «браття українці», «браття
Метафори : «усміхнеться доля», «Чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька» доспіє ».
Порівняння : «згинути наші вороженьки, як роса на сонці».
Повторення: «браття», «воля», «доля, доленька».
Епітети: « у своїй сторонці», «в рідному краї», «нашій Україні», «нашу свободу», «козацького рідтураспрнчького рідтуреспрнчького.
Зменшувально - ласкаві форми : «сторонці», «доленька».
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Вивчити напам'ять Гімн «Ще не вмерла Україна».
2. ЗА БАЖАННЯМ. Написати твір - роздум «Роль національного гімну та інших символів держави в житті людини»
19.09.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Урок мовленнєвого розвитку. Усний твір-роздум «Пісня - душа народу».
Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/auc-ufzj-pdr
Роздуми над епіграфом теми:
-
Як ви розумієте - «душа» народу? (Те, що українці любили, засуджували, над чим міркували, про що мріяли тощо).
-
За допомогою чого наш народ виражав все це, то б то свою «душу»? (За допомогою пісні).
-
Що виражають пісні, про що вони розповідають (про життя, думки, почуття людей в їх різноманітті).
Слово вчителя. Пісня супроводжує український народ у всій його історії. - У ній - пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-якому святі – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі.
Мабуть, така співуча в нас українська душа.
1. СКЛАСТИ СЕНКАН до поняття ПІСНЯ
·
ПІСНЯ
·
Обрядова, календарна
·
Лунає, підбадьорює, заспокоює
·
Вияв душі українського народу
· ТВОРЧІСТЬ
2. ПИСЬМОВО «Добери пару»
|
1.
Колисков 2.
Жартівлі 3.
Ліричні 4.
Історичні 5.
Календарно - обрядові |
А. Пісні про історичні та бойові події, героїв-козаків, видатних постатей Б. Пісні, у яких осмі користуються вади характеру (лінь, жадібність, малодушність) В. Пісні, що забезпечуються за календарем у певну пору року під час обрядових світ Г. Пісні, що відображають душевний стан, пов'язаний із спогляданнями природи, коханням, роздумами пррти. д. Пісні для заколисування дитини |
План
1.
Українці - найспівуча нація
2.
Розмаїття народних пісень
3.
Пісня - незнищенна цінність нашого народу
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
УСНО. За поданим планом скласти твір-роздум на тему: «Пісня - душа народу».
17.09.2022
АСИНХРОННО
Тема уроку. Нар одні колискові пісні. «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать». Провідні мотиви колісних, лексичні особливості їх.
.jpg)
Колискова пісня - ліричний пісенний твір, який виконується матір'ю (рідше батьком чи інадим іншим чи інанним іншим ріпитим іншим чи інадим іншим)
Колискові пісні - один із найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічногодуму міфологічногодут. В минулому подібні пісні виконувались, не тільки, щоб приспати дитину, а як і замовляння, з наказом привернути до неї або відвернути від неї певні духовні сили, захистити від зла, сприяти її здоров’ю і швидкому зросту.
1. Поетика жанру колісних пісень, їхні лексичні особливості.
Колискові пісні - жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначенням і пов'язані особливості поетики жанру. У тому єдиному слухачем є дитина, яка тільки починає розуміти окремі слова і реалії правди, то в колісних застосуваннях тільки найпростіша загальновживана лексика , в них немає складних поетичних прийомів і тропів. З художньо-поетичних засобів зустрічаються епітети («золотенькі білця», «шовкові вервчечки», «пухдатадана», «путататада». Основним її виразником є мелодія, яка відрізняється від інших ліричних пісень одноманітністю і монотонністю , після чого має на меті вплинути на стан і настрій дитини, щоб її заколисати.
2. Прослуховування мелодії М. Лисенка «Колискова пісня».
https://www.youtube.com/watch?v=XyILd1co8h4&ab_channel=GasTel
- Що ви відчуваєте під час сприйняття цієї мелодії?
- Чиються вам згадка дошкільні роки?
.
3. Народна колискова пісня «Ой ти, коте, коточок».
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
Особливості спрямованості колисанки.
У багатьох колисанках мотив присипання пов'язаних зі щецією напівміфічною істотою - котом. Кіт у слов'янських культах займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокійно; не відходит далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевидно, здавна була помічена здатність, яка швидко засинати, спати більшу частину здобутку. З цим був пов'язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину.
Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини, дуже багато, у багатьох варіантах і різних поєд. Подекуди чітко простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини.
ПИСЬМОВО. Записати в зошит тему, ідею та основну думку колісної пісні «Ой ти, коте, коточок »
Тема: оспівування колісної малечі зі всіма лякими побажаннями: бути розумним, міцним здоров'лимам, щсним здоров'лимам, щсним здоров'лимам.
Ідея: віра матері у щасливе майбутнє своєї дитини.
Основна думка : для матері її дитина - найбільше в житті, вона бажає всіх своїх благ.
Художні особливості твору.
• Звертання: «Ой ти, коте, коточок!», «Ой, спи, дитя, до обіду»
• Милозвучність мови підсилюється шляхом використання здрібніло-пестливих форм; «Віночок», «м'ятоньки», «барвіночку», «Василечку», «квіточки», «колисоньку», «головоньку», «головоньку», «кісточеки», «кісточуреки», «кісточуреки»
• Повтори: «ой щоб…»
• Епітети: «запашний василечок», «добрий розум».
4. Народна колискова пісня «Ой ну, люлі, дитя, спать».
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
https://www.youtube.com/watch?v=hO2I3OLwZEc&ab_channel=%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%
Центральним є образ матері. Він сповнений мріями, думками про майбутню долю дитини. У пісні виливаються почуття жінки, її ставлення до дочки чи сина в паралельному зіставленні з влатерти.
Тема: співання матір'ю коліскової як вивід любові до своєї дитини і бажання бачити її щасливою, здоровою.
Ідея: уславлення материнської турботи, щирості, піклування за милим дитинчам.
Основна думка: головним для матері є, щоб її дитинча:
Щастя-долю мало
І добру годину.
ПИСЬМОВО. Записати х удожні особливості колісної пісні «Ой ну, люлі, дитя, спать»
• Порівняння:
• Звертання:
• Епітет:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ПИСЬМОВО. Записати колискову пісню від мами, бабусі.
14.09.2022 12.09.2022
СИНХРОННО СИНХРОННО
Тема уроку. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка»
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
14.09.2022 https://meet.google.com/kqm-fmnt-ivn
12.09.2022 https://meet.google.com/xru-dyvq-ayb
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
1. https://slukh.media/texts/ukrainian-spring-songs/
Бесіди за питаннями:
·
Народна пісня - це розвага чи щось інше? Власні думки обґрунтуйте.
·
Що має про усне зберігання і варіантність пісенних творів?
·
Чому пісня пов'язана з життям народу, його звичаями, віруваннями?
·
У чому значимість обрядових пісень для нас і наших предків?
·
Чи полюбляєте ви співати? Назвіть ті пісні, які вам подобаються або чимось вас вражають.
·
Що вам відомо про зимові свята?
Перевірка домашнього завдання
1. Виконання напам'ять народних пісень літнього періоду (на вибір).
2. Міні-конкурс малюнків
.jpg)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам'ять обрядову поезію зимового періоду (на вибір). Підготувати малюнок «Моє улюблене народне свято».
05.09.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Книжка в житті людини. Творча майстерня автора від давнини до сьогодення. Зміни формату книжки в продовженні віків. Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору.
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/zga-omym-fms
Слово вчителя . Епіграф:
Книги - наставники, що навчають нас без різьби і паліці, без слів і гніву, без грошей і без форми; коли не підійдеш до них, вони не сплять, не бурчать, якщо ти помилився, і нше сміються, якщог. Любов до книг - любов до мудрості. (Річард де Бері
Епіграфом до сьогоднішнього уроку є слова англійського єпископа, глядача Оксфордської бібліотеки та вчителя королівської родини – Річарда де Бері (1287-1345), людини, яка в добу Середньовіччя запалила справжню любов до книги. Слова, мовлені ним понад 700 років тому, можна назвати актуальними й ніні.
· Як ви розумієте епіграф?
· Чи згодні ви зі словами Річарда де Бері?
· Яка частина епіграфа імпонує вам найбільше, чому?
· Чи дійсно можна сказати, що «Любов до книги - любов до мудрості»?
Робота з таблицею
Кожен із вас згоден з тим, що книги потрібні людям. Як ви гадаєте, для чого? Багато дослідників також задавали собі це питання. І на їх основі можна виокремити п'ять основних функцій книги: інформацію, пізнавально.
· Чи згодні ви з тим, що такі функції притаманні книги?
· Поясніть шкіру з функцій, наводячи приклади.
Робота з підручником
зараз важко уявити життя без книг. А чи вони завжди мали такий вигляд, який мають сьогодні? Історія створення книги дуже давня. Першим українським книгам майже тисяча років. Як вони створювались ми можемо знати зі статті нашого підручника. ( Стор. 4-6)
Бесіда за прочитаним
Опрацювання навчального матеріалу
З часів з'явилася перша друкована книга, що вийшла не в одне століття. . Книги почали з'являтися в різних видах і форматах.
· Які сучасні формати книги вам відомі?
Сьогодні нарівні з друкованими книгами також електронні. До того ж, якщо формати друкованих ми можемо класифікувати за розміром та формою (квадратна, прямокутна тощо), то електронні класифікуються за формою передачі інформації.
. Тобто він був першим, хто оцифрував книгу. Зараз дуже багато книг передруковуються, а іноді скануються і зберігаються на електронних носіях. Неодмінно, багато з вас могли бачити такі електронні копії книг, оригінали яких були надрукованаХХчатлу надруковаХХтла натруковаХХтла надрукованаХХтлі надруковантлі Мало того, фотографії сторінок «Пересопницького євангелія» чи «Букваря» Івана Федорова, які ми сьогодні бачили, також можна вважати якою мірою «електронними». Проте прогрес не стоїть на місці, і люди намагаються зробити електронну книгу більш реальною. Візуально на надруковану книгу дуже схожий «фліпбук» або «гортайка» - сторінки таких книг, які вони зберігаються та відтворюються в електронних носіях, можна погортати, як справжні.
Ще ваші інтерактивні книги. Їх можна не лише почитати, з ними можна повзаємодіяти - послухати в озвученні (ефект аудіокниг.), Ефект аудіокниг. -
Бесіда за питаннями
· Яким форматам книг ви надаєте перевагу? Чому?
· Як ви поважаєте, який формат книги найпопулярніший?
· Як ви поважаєте, чи можна використовувати інтерактивні книги з якістю підручника? З якого предмету?
Опрацювання навчального матеріалу
Ми з вами відзначили історію книг від давнини до сучасності, від рукописних книг до інтерактивних, проте зовсім не звернули увагу на стати, без якої ніколи не було книг. Так, мова йде про автора книги, або ж - письменника.
· Кого пишете письменником?
· Яка роль письменника у створенні книги?
· Як ви поважаєте, хто може бути письменником?
· Які риси, зміни та навики мають бути у письменника?
· Чи потрібна спеціальна освіта, щоб стати письменником?
Цікавим фактом є те, що в усіх інших навчальних закладах, у яких можна здобути професію письменника, наприклад у Колумбійському університеті, який належить до відомої «Ліги плюс», є факультет письменництва. Також цю професію можна опанувати в Бірмінгемському університеті Великобританії, університетіАвети щ.
· Яким є сучасний читач?
· На що він орієнтується?
· Яка роль читача у житті книги?
· Чи можна сказати, що без читачів не було б і книг?
· Чи дійсно читач продовжує життя літературного твору?
Підсумки уроку
Що ж, сьогодні ви багато чого дізналися про книгу, дайте зробимо підсумок уроку, отже, сьогодрнр.
· Я побачив…
· Я пригадав ...
· Я запам'ятав…
· Мене вразило…
Так, книга в житті людини має велике значення. Вона вчить розум, мудрість, розважає, захоплює, підтримує. Перше життя книга дає, а друге - читач. До того ж, за думкою вчених, читання позитивно впливає не лише на розвиток мислення, пам’яті, емоційної та інтелектуальної сфери, а й на фізичний стан людини. За словами науковців, процес читання розслабляє та відволікає, нормалізуючи тиск, як внаслідок - люди, які читають, стресостійкі та частіше уникають серцево-судинних захворювань.
Домашнє завдання
За бажанням: написати це на тему «Книга, що найбільше мене вразила».
06.01.2022 06.02.2022
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. Узагальнення навчального матеріалу і систематизація. (2 роки).
1. Клікання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
1 червня 2022 р
https://meet.google.com/qfd-naaj-ddy
25 .05.2022 2 6 травня 2022 р
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. У рок позакласного читання. Валентин Чемерис. «Аравійська пустелі». (2 роки).
1. Клікання на відеозустріч у Google Meet буде доступним за 10 хвилин до початку уроку
25.05.2022 https://meet.google.com/kfh-qrzd-hfm
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО https://www.youtube.com/watch?v=XybDzAYZScA&ab_channel=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%9B%D1%96%D0%B1
Жанр "Аравійська пустеля" - повість (це середніми розмірами розповідний прозовий, у якому змаляротвий у якому змаляротванний).
Оповідь у творі ведеться від І-ої особи. Про події, які відбуваються в повісті, ми дізнаємося від оповідання. Таким чином виникає враження, що автор у власній власній події, про що розповідає.
Тема - доля однієї людини важлива як доля народу
Ідея - «крилатому роду нема перекладу»
Головні герої:
дід Тарас (Щедрій) - старий; з білими бровами й білою бородою. Підібрав, виходив, як дитина, лелеча; навчив його людської мови; налаштовує гніздо Лельку; любив слухати свого приятеля і квартиранта цвіркуна.
Лелько - молодий лелека, якого дід Щедрій навчив розуміти мову людині. Лелько розумів діда з півслова.
ПРОБЛЕМАТИКА:
проблема людини і війни, життя і смерті
проблеми людини і природи, батьків та дітей
проблема чужини і зв'язку з рідною землею
проблема пам'яті.
У творі є казкові (фантастичні) елементи. Наприклад, твір починається словами казки: ,,Жив собі та був собі…” , фантастичним є те, що лелеча заговорило людською мовою, пише листи з далекої Африки.
План твору
1. Знайомство журналіста з дідусем
2. Розповідь про лелеку
3. Відліт лелеки
4. Листи від лелеки
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати лист герою повісті.
18.05.2022 19.05.2022
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. Контрольна робота. Письмовий твір «Мій улюблений літературний герой» . (2 години).
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
18.05.2022 https://meet.google.com/gfq-pvwu-apn
На твір про будь-якого літературного героя літератури на основі прочитаних творів у 5 класі або додатково прочитаних творів УКРАЇНСЬКІХ ПИСЬМЕННИКІВ (обсяг до однієї сторінки)
Варто наступного плану.
План
I. Вступ.
1. Який герой та з якого літературного твору став моїм улюбленим?
2. Хто є автором цього твору?
II. Основна частина.
1. Риси характеру героя.
2. Які вчинки героя мені сподобалися?
3. Що мені найбільше запам'яталося про героя твору?
III. Кінцівка.
1. Чим вразив мене герой?
2. Актуальність твору у наш час.
3. Мої рекомендації щодо прочитання твору.
ЗРАЗОК
Мій улюблений літературний герой - Олесь
Моїм улюбленим літературним героєм є Олесь з твору українського письменника Григора Тютюнника «Дивак». Чим мені сподобався саме цей персонаж?
По-перше, своєю реалістичністю. Опис простого сільського хлопчика, його вчинки і дії явно не вигадані автором, а взяті з життя. В анотаціі до цієї повісті зазначено, що вона є автобіографічною, тобто прототипом головного героя є сам письменник.
По-друге, Олесь вразив мене своїм добрим серцем і ставленням до природи, як до живої істоти. Це зворушливо і незвично, тому що контрастує з жорстокою і черствою дійсністю, в якій ми живемо, зі споживацьким ставленням до навколишнього світу.
По-третє, мені близький внутрішній світ Олеся. Цей хлопчик багато в чому схожий на мене. Я теж дуже люблю тварин і не можу собі уявити, як можна їх ображати. На відміну від Олеся, я живу не в селі, а в місті, але мене теж захоплює краса мого рідного краю. Мені подобається спостерігати за птахами, милуватися деревами та квітами. Найбільше я люблю весну, коли природа пробуджується від зимового сну, і рослини тішать око своїм цвітінням.
Коли є добро, йому обов’язково протистоїть зло. Цей закон світобудови характерний і для літературної творчості. В повісті зло у вигляді людської байдужості, егоїзму, нетерпимості до інакомислення уособлюють дід Прокіп та Федько Тойкало. Інші персонажі знеособлені, але їхнє ставлення до Олеся відомо: дивак
Контрольну роботу здати 19.05.2022
12.05.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Переказування найцікавіших епізодів повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/pzf-axdg-txe
Форма проведення самостійної роботи: виконання завдань тестового характеру на платформі "На урок" в реальному часі.
Шановні учні, самостійна робота проходитиме в реальному часі. Реєструйтеся тільки за своїми іменами й прізвищами. Пам'ятайте, що я бачу в реальному часі тих, хто реєструється, і хто та як виконує роботу.
Покликання на тест https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2253361
Бажаю успіху!
11.05.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Урок мовленнєвого розвитку. Складання власної версії закінчення повісті.
Микола Вінграновський. «Сіроманець».
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/qkx-jmrq-zze
Слово вчителя. Як ви розумієте слово ЛЮБОВ? Про яку любов йдеться в повісті М.Вінграновського «Сіроманець»? Сьогодні ми охарактеризуємо головного героя твору – Сашка, зрозуміємо, чи було в нього почуття любові, поваги. До кого і до чого?
Бесіда за змістом твору:
- Чому повість називається «Сіроманець»?
- Пригадайте у яких художніх творах згадується вовк?
Характеристика образів Сашка і Чепіжного:
- Діти, хто вам найбільше сподобався і чому?
Сашко – чуйний, добрий, щирий, любить ліс і все що в лісі, товариський, турботливий, сміливий, наполегливий. Кожна риса характеру підтверджується епізодом із тексту;
Чепіжний – жорстокий, користолюбний, пихатий, обманює, схильний до крадіжок, злий, не любить тварин).
- Що спільного між Сашком та Андрієм? Хто вам більше подобається і чому?
Рубрика “Оголошення”. Упізнати персонажа за оголошенням.
1. “Пропоную дружбу та порятунок дітям шкільного віку” (Сіроманець).
2. “Шукаю кореспондента. Маю сенсаційний матеріал.” (Василь Чепіжний).
3. “Пригощаю усіх м’ясом вівці. Вовкам вхід заборонено.” “Дядько Побігайло).
4. “Маю друга вовка. Тепер мені ніхто не страшний” (Сашко).
5. “Копаю ями, Ставлю пастки для вовків. Недорого.” (Шевчук).
БЕСІДА
✵ Як називають описи природи в художньому творі? (Пейзажі)
✵ Чи є природа дійовою особою в повісті «Сіроманець». Доведіть свою думку. (Так, бо вона оживлена, допомагає краще розкрити характери дійових осіб, вона застерігає, оберігає й навчає.)
✵ За допомогою яких художніх засобів авторові вдалося передати сутність природи як живої істоти? (За допомогою метафор, персоніфікації — листок подумав, весна дихнула, сонний ліс тихо спав, повітря текло, ліс дрімав… )
ПРИКЛАД
Власне закінчення повісті М. Вінграновського «Сіроманець»
…Пройшло кілька років. Мрія Сашка здійснилася – він став лісником, Галя – ветеринаром. Одружившись, вони повернулися в рідне село і залюбки допомагали односельцям: лікували їхніх тварин, давали корисні поради, охороняли і доглядали ліс. Тільки зі сумом дивився дорослий Сашко на Сіроманця і з усіх сил намагався врятувати друга від сліпоти.
Порадившись із відомими спеціалістами, вирішили Сашко з Галею повезти Сіроманця у відому столичну ветеринарну клініку.
Операція пройшла успішно. Зрячий вовк став цікавим, швидким. Тварина перестала бути безпорадною, у ній почала спостерігатись особлива життєдайна сила та прагнення до волі. Вовк усе частіше дивився в сторону лісу, шукаючи зустрічі зі своїми лісовими побратимами.
За стільки проведених разом років Сашкові зовсім не хотілося прощатися з другом, але він розумів та розділяв наміри Сіроманця...
І коли в тиху нічну пору десь далеко з глухого лісу чути виття вовка, Сашко знає, що то щасливий вірний друг Сіроманець насолоджується вільним життям і сповіщає йому про це.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти власну версію закінчення повісті. (УСНО)
04.05.2022 05.05.2022
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. Микола Вінграновський. Основні відомості про письменника. «Сіроманець». Захоплива і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті. (2 години).
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
04.05.2022 https://meet.google.com/utj-xkga-ney
Слово вчителя. Сьогодні ми відкриємо для себе ще одне ім'я з
української літератури, що, безперечно, є її здобутком і окрасою. Творчість
Миколи Вінграновського нікого не залишає байдужим, бо пробуджує теплі та світлі
почуття до всього земного.
Микола Степанович Вінграновський — сучасний письменник,
кіноактор, кінорежисер, сценарист — народився в місті Первомайську на
Миколаївщині.
Ще в дитинстві
відзначався допитливістю та дотепністю. Також Микола мав надзвичайний хист
відчувати неповторну красу природи, людську доброту, помічати те, що інші не
завжди помічають.
У школі вчився добре.
Після закінчення школи вступив до Київського театрального інституту. Так 1956
року Микола став студентом. Назавжди запам'яталася юнакові зустріч з
Олександром Довженком. Великий митець забрав Вінграновського на навчання до
Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москву.
Після закінчення вузу М.
Вінграновський розпочав свою роботу на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка
як актор, режисер і сценарист.
У кіноповісті «Повість
полум'яних літ». (режисер О. Довженко) Вінграновський блискуче виконав роль
головного героя — Івана Орлюка.
Писати вірші почав у
студентські роки. З 60-х років виходять його поетичні твори для дорослих.
Багато пише для дітей: зб. «Андрійко-говорійко». «Мак». «Ластівка біля вікна».
«На добраніч». повісті «Первінка». «Сіроманець». та ін. Микола Степанович —
лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів та Державної премії ім. Т. Г.
Шевченка.
26 травня 2004 р. на 68
році життя перестало битися серце Миколи Степановича Вінграновського,
заслуженого діяча мистецтв України, одного зі славної когорти
поетів-шістдесятників.
Бесіда за запитаннями:
1. Твір
має назву «Сіроманець», а хто головний герой повісті?
2. Чому
твір називаємо повістю?
3.
Що ми називаємо темою? Яка тема твору?
4. Яка основна думка твору? Його ідея?
БЕСІДА
✵ Що говорили про
вовка в селі люди?
✵ Чи було це насправді так?
✵ Хто з селян ненавидів Сіроманця?
✵ Чому В. Чепіжний — злочинець?
✵ Що хоче зробити Чепіжний з вовком?
✵ Де Сашко робить вовкові пристанище?
✵ Чи довіряє вовк Сашкові?
✵ Як Сіроманець потрапив у сім'ю льотчика Петра Ляха?
✵ Чи згадував Сіроманець Сашка, коли жив у льотчиків?
✵ Куди якось подівся вовк з полігону?
✵ Чи зустрілися знову Сашко і Сіроманець?
|
Проблема: Байдужість
людей до тотального та бездумного винищення вовків у лісі.
|
|
|
Як
є? Чепіжний винищив усю
вовчу зграю. Сіроманець - старий
сліпий вовк. Сашко намагається допомогти
Сіроманцю. |
Як
має бути? Чепіжного потрібно зупинити. Вовк потребує допомоги
людей.
|
|
Що
заважає нормальному розвиткові подій? Сіроманець загриз козу Чепіжного, і той бажає
помсти. Вовк натрапив на слід Чепіжного і загнав того у
болото. Голова колгоспу, батько Сашка, не втручається у
винищення тварин. Селянам байдуже до справ Чепіжного, вони не хочуть
його займати, а Побігайло і Шевчук
навіть допомагають. Односельці вважають його схибленим на ідеї впіймати
Сіроманця. |
|
|
Висновок.
Що треба зробити, щоб відбулися зміни?
Вилікувати вовка, відновити йому зір. Заборонити Чепіжному полювати на Сіроманця. |
|
Характеристика героя за планом
Характеристика
дійових осіб твору
Розповідь від 1 особи
Я- Сашко
Я- Сіроманець
Я- Василь Чепіжний
Я-Андрійко
Я — вовк, люди звуть мене Сіроманцем. Я
живу один у лісі, мені дуже самотньо. Я вже старий, але сильний. Колись я був
вожаком зграї, та вовків, навіть вовченят убили люди. Від старості й горя я
осліп. Мої незрячі очі не бачать, але мене рятує нюх, бо я вовк, звір. Я
тримався далі від людей, бо вони злі. Якось я зустрівся із хлопчиком і
зрозумів, що серед людей є добрі, милосердні. Цей хлопчик не раз рятував мене,
допомагав, говорив зі мною, як із рівним. Він став мені справжнім другом. Коли
доля нас розлучила, я за ним так сумував, що пішов шукати і знайшов. Я плакав
від радощів, а хлопчик повів мене далеко, щоб повернути мені зір. Я йшов з ним
полями, дорогами, і ми оберігали один одного. Так, люди знищили мою зграю,
полюють за мною, але я прощаю, не хочу помсти, а мрію про дружбу з людьми. Адже
нам, звірам, так важко живеться в цьому світі. Нам і податися нікуди. Люди нас
переслідують, знищують. Що нам робити? Чому так мало людей, схожих на цього
хлопчика — мого друга?
Складання асоціативного грона до образу
сіроманця
Слово вчителя
Сказав мудрець:
«Живи: добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!».
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.
Підготувати
характеристику образу Сашка.
2.
Намалювати Сашка з Сіроманцем.
27.04.2022 28.04.2022
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображені в оповіданні. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості. (2 години).
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
27.04.2022 https://meet.google.com/div-dtkf-gms
28.04.2022 Покликання на тест https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5409412
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми познайомимося із творчістю українського прозаїка Григора Тютюнника. Більшість його творів про дітей і для дітей, яких він любив по – особливому. Природа рідного краю, яку тонко відчував, любив Тютюнник, майже завжди виступає як одна з дійових осіб його оповідань, казок, новел. Його твори про прекрасних людей, чудовий світ довкола, невичерпні дива природи….
Переглянути презентацію «Життєвий та творчий шлях Григора Тютюнника»
Дитинство Григора Михайловича Тютюнника було нелегке. Доля приготувала йому багато випробувань та страждань із самого дитинства. У 33- му році сімейство опухло з голоду, дід помер , а півторарічний Григір перестав ходити, сміятися і говорити (вже вміючи це робити). Батька несправедливо репресували, а з мамою стосунки у хлопчика були непрості, тому після арешту батька Григір жив деякий час у родині дядька на Донбасі. Дядько, Филимон Васильович, та його дружина, Наталія Іванівна, прийняли хлопця як рідну дитину. Вони працювали в школі, дядько- бухгалтер, тітка- вчитель української мови та літератури. Під їх опікою майбутній письменник почав свою освіту.
Коли почалася війна, він бачив, що тітці важко стало годувати своїх трьох дітей, вирішив повернутися на рідну Полтавщину. Одинадцять днів ішов Григір додому. Різні люди траплялися йому. Зустрічався й з фашистами, та й свої інколи були не кращі. Однак доля все ж таки посилала йому більше людей добрих. Вони часто рятували знесиленого довгою дорогою обірваного підлітка од смерті та голоду, ділилися шматком хліба, обігрівали, давали одежину. Пізніше цю історію Григір Тютюнник опише в повісті «Климко». Діставшись додому, побачив замість хати згарище. Хату, в якій жили Тютюнники , зруйнувала бомба, і син з матір′ю вимушені були поневірятися в чужих людей. Мерз, голодував, про якісь розваги не могло бути й мови. Так минуло більше року.
Закінчилася війна. Григір навчається в Зіньківському ремісничому училищі , бо там давали учням таку-сяку одежину і 700 грамів хліба на день. Завдяки цьому він з мамою вижив у 47 -му році, коли в Україні знову був голод .Однак пережиті негаразди позначилися на здоров′ї хлопця, він захворів на туберкульоз легенів.
Про своє життя та учнів ремісничих училищ Григір Тютюнник згодом напише гірко правдиву повість «Вогник далеко в степу».
Працювати Г. Тютюнник почав рано: слюсарем на заводі, робітником у колгоспі, потім на будівництві, служив матросом на Тихоокеанському флоті.
Після служби вступив до Харківського університету, вчителював у вечірній школі, працював у редакціях та видавництвах Києва.
У літературу прийшов уже зрілою людиною. Вже тоді починає писати, радиться зі своїм старшим братом, на той час уже відомим письменником, про свою літературну творчість. 1980 року удостоєний літературної премії імені Лесі Українки, посмертно — Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка.
Його проза перекладена різними мовами, відома далеко за межами України. У багатьох творах Григора Тютюнника головними героями є діти. Саме образ дитини для нього — найулюбленіший, адже дитина — чисте, довірливе, незіпсоване створіння, яке у творах письменника протистоїть злу, часто ворожому й несприятливому світу дорослих. Цим твори українського письменника схожі на твори французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері з його «Маленьким Принцем».
Бесіда.
Чому цей твір – це оповідання ? Які цього ознаки цього жанру помітили?
1) прозова форма;
2) невеликий обсяг;
3) невелика кількість дійових осіб;
4) зображується невеликий проміжок часу - 1 день;
5) розповідний характер твору.
- Що ви можете сказати про головного героя оповідання ? Яким він видався вам?
(Головний герой оповідання - хлопець Олесь, що отримав прізвисько Дивак тільки за те, що любить і оберігає кожну тварину, кожну билинку. Натомість як інші персонажі твору ставляться до природи, як споживачі. Не побоявшись стусанів, він заборонив ватазі хлопчаків-однокласників ламати молодий лід, рятував маленьку рибку від щелеп щуки, не дозволяв дідусеві батогом бити коней. Світогляд хлопця протиставляється досвідові дідуся, який вважає, що всього в житті треба добиватися силою. )
.jpg)
Головна думка оповідання висвітлюється через образ головного героя . Письменник не дає прямої авторської характеристики, а змушує читачів самостійно зробити висновок. Творячи цей образ він використовує такі засоби:
1) портретна характеристика;
2) вчинки персонажа;
3) його мова;
4) характеристика іншими персонажами: а) хлопці; б) вчителька; в) дядьки на вигоні; г) дідусь.
5) характеристика образу через сприйняття пейзажу.
Завдання 1. Складіть інформаційне гроно до образу Олеся.
Олесь: добрий, щирий, незлопам′ятний, любить природу, чуйний, спостережливий, цінує прекрасне, справедливий, вразливий, іноді млявий та боязкий.
Проблемне питання.
— Як ви думаєте, чому оповідання назване саме так? (Диваком називали головного героя, оцінюючи його незвичну для сільських дітей поведінку, чутливість, уразливість та прагнення до справедливості.)
Бесіда:
- У чому ж його дивацтва? (Не любить псувати молодий лід, коли дятел шишки їсть; боляче йому, коли щука пліточку впіймала; так любить природу, що передає свою любов до неї на уроці малювання, забувши завдання вчительки намалювати горщечок; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом; жаліє стару сосну.)
-Чи вважаєте ви це дивацтвом? (Ні, він залюблений у природу.)
- Чому дорослі, однолітки не розуміють хлопця? (Бо звикли жити за хижими законами.)
- Як це? (А ось дід говорить йому, що на землі не бити не можна, бо як не ти, так тебе одрепають, ще й плакать не дадуть.)
- Це так? (Так, більшість вважає: щоб пробитися вперед, треба топтати інших — і будеш щасливий. Цього вчить і «мудрий» дід Олеся. Це обивательсько-хижацька «філософія». Через неї коїться на землі стільки лиха.)
- А як же треба жити на землі? (Берегти, захищати від усякого лиха те, що народжується, дбати не тільки про себе, а й про всіх: «буде в людей — буде і в нас». Більше б таких диваків на землі, як Олесь, і світ набагато став би добріший.)
-Вам подобаються дивацтва Олеся? (Так, з таких дивацтв люди бувають справжні, чесні, чисті душею і помислами своїми.)
-Яку істину обстоює в оповіданні Г. Тютюнник? (Нема щастя на чужому нещасті. Тому топтати інших не треба, щоб бути щасливим. Бережи все навколо себе, примножуй на благо собі й людям — ось і щастя вже. Небагато, виявляється, й треба.)
-Чи можна назвати благородними товаришів, сусідів, діда, які вважали Олеся диваком? (Ні, найблагородніші наші вчинки будуть знецінені, якщо хоч одна людина зазнає кривди.)
- Що любив Олесь. (Зиму, малювати на снігу, бродити лісом і спостерігати за всім, бродити верболозом і т. п.)
-Чи любив дід свого онука, навчаючи жити по-хижацьки? (Так, це видно, як він озивається до нього в хаті, змирившись із тим, що онук такий дивак. Він знає, що у світі його можуть затоптати.)
- Отже, дід правий? (Може, й так. Але хочеться, щоб світ був добріший.)
- Який висновок ви зробили для себе, прочитавши оповідання? (Бути чесними і чистими душею, помислами, оберігаючи природу, довкілля.)
Слово вчителя. Молодці, я знаю те, що ви теж неповторні, індивідуальні, здібні, творчі, маєте багатий духовний світ. А тому вірю, що світ завдяки вам стане добрішим. Душа духовно досконалої людини чиста, світла. Недобрий вчинок нікуди не зникає, а лишається на нашій душі, справляє на неї негативний вплив. Як каже прислів’я: «Стоїть, як гріх над душею». А можна ж уникнути цього. Давня мудрість вчить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі буде легко і світло.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Скласти сенкан до слова «Олесь»
2. Написати власний сценарій продовження твору після конфлікту з вчителькою; знайти у творі метафори, епітети, персоніфікації (по 3) і записати у зошит.
21.04.2022 20.04.2022
АСИНХРОННО СИНХРОННО
Тема уроку. Урок мовленнєвого розвитку. Художній етюд про природу (письмово).
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
20.04.2022 https://meet.google.com/shr-tbqc-izq
Слово вчителя.
Робота над етюдом В. Сухомлинського «Все в лісі співає».
Уважно прочитайте текст, який написав В.Сухомлинський, і уявіть собі таку картину весняного лісу.
Навесні ми пішли до лісу. Зійшло сонце, дихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню.
Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цю пісню, хотілося підійти до білокорої красуні й обняти її.
Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути сильними, відважними.
Верба, що схилилась над ставком, співала задумливу пісню. Прислухаючись до пісні верби, ми подумали, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.
Горобина співала тривожну пісню. Ця пісня навіяла Думку про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, немов шукаючи захисту.
Ось які пісні почули ми в лісі.
- Чи сподобалися вам пісні дерев?
- Чия пісня сподобалася вам найбільше? Чому?
- У якому стилі написано прослуханий твір? Доведіть свою думку.
- Які художні засоби використовує автор?
- Який за обсягом прослуханий твір?
Теорія літератури.
Твір В.Сухомлинського «Все в лісі співає» є етюдом. Що таке етюд, ми з'ясуємо на сьогоднішньому уроці.
- Що таке етюд?
1) Образотворче мистецтво.
(Учень – художник демонструє виконані ним етюди).
- Етюд – це твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури.)
2) Музика.
(Учень - музикант виконує невеличкий етюд на музичному інструменті або прослуховування запису)
- Етюд - невеликий музичний твір віртуозного характеру.
3) Література.
У літературі етюд - це невеликий твір допоміжного характеру, який виконується безпосередньо з натури, з метою кращого її вивчення або начерк для майбутнього твору.
- Основні ознаки етюду визначимо разом.
1) Який за обсягом? / Коротка форма /
2) Що описується? /Безпосередні враження від природи /
3) Чи відчувається думка автора? / Висловлення своїх почуттів /
4) Чи використовуються художні засоби? / Образність мови /
Колективне складання етюду
Робота над етюдом. Метод кубування- це методична стратегія, яка дає змогу зрозуміти явище (предмет розмови) різнобічно, у шести різних площинах.
§ Дайте визначення поняття весна (Весна – це пора року, яка приходить після зими).
§ З якими словами, поняттями, образами асоціюється у вас весна (краса, чарівність, цвітіння дерев, приліт птахів, яскраве сонечко, різнобарв’я, теплий вітерець, дзюрчання струмків, прощання із зимою).
§ Порівняйте весну (наче чарівниця у білому вбранні, що своєю чарівною паличкою відмикає золоті ворота для сонечка, краси, тепла).
§ З чого зіткана весна ( теплого дощику, цвітіння вишні, абрикоси, яблуні, з легкого туману, з перших квітів, весняних свят - 8 Березня, Масляна, Пасха)
§ Які барви та кольори ви використали б для весни (білий, рожевий, молочно-білий, зелений, блідо-блакитний, лимонний)
§ Знайдіть аргументи «За» і «Проти». «За» – прощання із холодом, тепле сонечко, перші квіти, радісний, веселий настрій, пробуджує природу, можна не так тепло вдягатися. «Проти» - прощавай сніг, сніжки, морозець, що щупле щічки, зимові свята, довгі зимові канікули.
Опишіть картини, які з’являються перед вашими очима. За допомогою яких художніх засобів вдалося так незвичайно описати прихід весни? (наведіть приклади)
- Хвилинка емоцій та вражень
- 1. Радісно світить весняне сонечко. Впускає гаряче весняну душу свою в промінь. Летить тоді він довгою яскравою стрілою, вогнем палає. Знаходить довга яскрава стріла у сніговій красі зіроньку. Влуча вона у кришталеве серце. А із серця ніжно та тихо розлітаються навкруги блакитні барви. Захоплюють у своїй красу зіроньки. Іскриться зіркова малеча, сяє коштовностями блакитний килим. Купає радістю весняна краса широчінь безмежну.
- 2. Чути: «Дзюрк, дзюрк…» Це вирвався на поверхню із твердині сніговий струмок. Тяжко було малому народжуватись, але все ж народився і розлився. Він теплий, хапає у прозору глибочінь душі свіже повітря. Нарешті увійшло повітря у дзеркальність води.
- Досягає хвиля швидка снігового берега. Викупала його, а пісню залишила співати. Співає весною навкруги. Тане сніг від співу теплого. Дзюрчать струмочки і впиваються і велику річку-матінку. Чекає річка-матінка струмків своїх. А тоді, дочекавшись, несеться хвилями щодуху. Чути річкову симфонію, дивну-предивну. Спів і шепіт весни народжує симфоніаду, бурхливу, швидку і радісну. Шумить, вирує симфоніада.
( Кобзар Сергій «Симфоніада весни»)
- 3. Тиша стоїть, закохана вона у красу. Течуть з гір струмки у теплий простір дихання снігів. Переливаються струмки сяючим небом. Кидає сонце у воду золоті ноти. Стає вода питною та цілющою.
- А там, у низині, квітне ромашковий килим трав’яний. Он і озеро вигулькнуло невеличке, як маленьке дзеркальце. Чути розмову озерця з дівою-берізкою. Прийшла діва-берізка глянути у дзеркальну воду, прийшла подивитись а свою вроду. Це диво природи і чарівність казки. (Сергій Кобзар «Гірська краса»)
- Я переконалася, що ви вмієте бачити, слухати і розуміти природу. Але не всі це вміють, а, можливо, не хочуть. Дуже часто ми зустрічаємо випадки байдужого ставлення до природи. Як наслідок такої байдужості – наша річка. Напевне, не всі з вас знають, що це старе русло Турії. Колись тут шуміли води, чути було голоси птахів, а тепер.
Написати етюд про природу.
14.04.2022
АСИНХРОННО
Тема уроку. Максим Рильський. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям. «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Напам’ять (НА ВИБІР одна з поезій автора).
Слово вчителя. Яка прекрасна наша Батьківщина! Будь-якої пори року вона милує очі то яскравими барвами літа, то золотом осені, то казковою білістю зими, то буйним цвітом весни.
— Яка ваша улюблена пора року? Чому?
Осінь — улюблена пора року Максима Рильського, його навіть називали співцем осені. Цій порі поет присвятив цілий ряд віршів, які об'єднав у цикл поезій під назвою „Осінні пісні”. Про один з віршів цього циклу говоритимемо на сьогоднішньому уроці.
Виразне читання поезії
„Осінь-маляр...”
Бесіда за питаннями.
— Чи сподобалася вам поезія?
— Чому осінь автор називає малярем?
— Що таке „палітра”? (1. Чотирикутна або овальна дощечка, на якій
живописець змішує і розтирає фарби. 2. Сукупність, сполучення кольорів,
характерне для окремої картини, творчості художника). З яким значенням це
слово вжито у вірші?
— Що ви „бачили”, „чули”, слухаючи вірш?
— Яким настроєм пройнята поезія?
— Який художній засіб лежить в основі вірша? (Персоніфікація). Назвіть інші тропи. Як вони впливають на читацьке сприйняття поетичних образів?
— Людина з яким характером могла, на вашу думку, написати такий твір? (Та,
що любить природу, вміє спостерігати, бачити незвичайне у звичайному; та, яка
добре знає мову і вміє користуватися всіма її багатствами).
— Доберіть синоніми до слова „маляр”. (Художник, живописець, пейзажист,
митець, майстер пензля).
Настрій – замріяно-захоплений
Зорові образи: палітра, небо, роса, ліс, туман.
Слухові образи: сміється, пісня.
Образи кольорів: сріблистий, барвистий, рожевий, злотистий, червоний, срібно-блакитний.
Художні засоби “Осінь-маляр із палітрою пишною”
Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті»,
«кольорами дивними», «цілунками переливними», «фарби рожеві, злотисті,
червоні», «срібно-блакитне повітря», «Ніжні осінні пісні тихо дзвонні».
Метафори: «тихо … кружляє», «осипає красою», «розсипа роси»,
«тумани розливає», «ліс одягає», «ліс обливає».
Уособлення: «ніжно сміється до вітру», «грає цілунками з ним
переливними».
Складання сенкану.
Природа.
Багата, щира.
Чарує, хвилює, манить.
Життя дарує мені й тобі.
Мати.
Слово вчителя. Людина — це частинка природи, тому кожен з нас має відчувати свою єдність з рідною землею. Ми не повинні панувати над природою так, як завойовник панує над чужим народом. Адже вона нам захисник і добрий друг, наша мати.
Отже, у своїх віршах М. Т. Рильський не тільки зображує поєднання людини і природи, а й заклинає не обкрадати себе духовно, не відсторонюватись від краси в житті, від чарівного світу природи, мистецтва. Лише в єднанні корисної праці і краси людина може бути по-справжньому щасливою в житті.
Тестове опитування
1. Який жанр вірша «Осінь-маляр із
палітрою пишною»?
А Пейзажна
лірика;
Б філософська лірика;
В патріотична
лірика;
Г інтимна лірика.
2. Який художній засіб використовує
автор у рядку «Буйним повівом зеленим»?
А
Метафору;
Б персоніфікацію;
В
порівняння;
Г епітет.
3. Ким постає «земля» в поезії М.
Рильського?
А
Коханою;
Б матір'ю;
В
батьком;
Г другом.
4. Які села зображені в поезії «Дощ»?
А
Зелені;
Б білі;
В
сині;
Г фіолетові.
5. Який образ змальований у поезії М.
Рильського за допомогою епітета «душа могуча»?
А
Земля;
Б небо;
В
природа;
Г дощ.
6. Що справляє літо у вірші М.
Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною»?
А
свято;
Б банкет;
В день
народження;
Г Різдво.
7. Який художній засіб використовує автор у
рядку «Відкривай гарячі груди»?
А Метафору та
епітет;
Б порівняння та метафора;
В порівняння та
епітет;
Г персоніфікацію та порівняння.
8. Яких поетичних засобів більше в поезії
М. Рильського?
А
Метафор;
Б порівнянь;
В
персоніфікацій;
Г епітетів.
9. До якої збірки належить вірш
«Осінь-маляр із палітрою пишною»?
А «На білих
островах»;
Б «На узліссі»;
В
«Жага»;
Г «Літо».
10. Який образ змальований у поезії М. Рильського за допомою епітета
«довгожданий»?
А
Землі;
Б неба;
В
природи;
Г дощу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Вивчити
один з віршів напам'ять (на вибір).
- Скласти
сенкан на тему „Осінь”.
13.04.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Максим Рильський. Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її засобами поетичної мови. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»).
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/sdc-tbrh-xwk
Слово вчителя. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. У творчості багатьох українських поетів значне місце посідає тема оспівування природи. Вона завжди гармонує або контрастує з настроями, почуттями людини.
Найвизначнішим поетом у змалюванні природи в нашій літературі вважається Максим Рильський. У ліричних поезіях він тонко відчуває красу рідної природи, художнім словом уміє намалювати яскраву пейзажну картину.
Розповідь учителя про письменника.
Максим Рильський (1895-1964) — один з найвідоміших поетів України XX ст. Його ім’я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох. Справді, все плинне, але вічним є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Рильського.
Хоч народився майбутній письменник у Києві, проте з теплотою й ніжністю все життя згадував село Романівну на Київщині (тепер Житомирської обл.), де промайнуло його дитинство. Його батько Тадей Рильський був відомим українським вченим-етнографом. Мати поета — проста селянка. Одного з трьох своїх синів батько назвав Максимом на честь улюбленого народного героя Максима Залізняка.
Ази читання й письма давав хлопчикові батько. Він учив його з українських книжок. А ще любив читати дітям вголос Шевченка, Міцкевича, Пушкіна. Батько вчив любити не лише книжки, а й природу, людей, світ.
Селяни любили Тадея Рильського. У Романівці він заснував школу для сільських дітей і сам був її викладачем майже двадцять років. Для дорослих запровадив вечірнє навчання. Коли помер Тадей Розеславович, селяни дві доби не відходили від домовини. А в день похорону трун}' вкрили червоною китайкою і супроводжували її аж до мужицького цвинтаря, де він хотів бути похованим. Біля труни Максим пообіцяв бути таким, як його батько. «Гордість наповнює серце при думці, що я син того Тадея». — напише пізніше поет в одному з листів.
На все життя запам’ятав малий Максим науку матері, на плечі якої лягло виховання дітей. «Коли хочеш зробити зле, поміркуй як слід, а тоді не роби. Коли ж задумав добре, не вагайся. Ніколи не чини вдень такого, що заважало б спати вночі». — часто повторювала вона синам.
Найбільшим захопленням майбутнього поета було читання. Хлопчик перечитав усе з батькової бібліотеки, що привертало його увагу. Після довгих «сімейних нарад». Максим вступає відразу у З клас київської гімназії.
Писати вірші Максим Рильський почав дуже рано. Перший вірш під назвою «Прошак». був написаний ним у семирічному віці.
Ішов прошак обідраний,
Од всіх людей обижений,
Шкода мені прошака,
Що у нього гірка доля така.
Але я проти Бога не йду,
А за старця
Молюсь і ввечері і вранці.
Віршик простий, наївний, але з нього видно, яким зростав майбутній поет. Ці незграбні рядки сповнені співчутливості, доброти і людяності.
«А там уже пішло й пішло, — писав Максим Тадейович в автобіографії. — І «поеми». і «драми». і «трактати»… Так і залишився я людиною, що не може байдужно дивитись на білий, несписаний папір…». Перша книга віршів «На білих островах». (1910) вийшла в світ, коли її авторові було лише 15 років. Успішно закінчивши класичну гімназію, вступив на медичний факультет Київського університету, згодом перейшов на історико-філологічний. Але закінчити навчання йому не довелося через бурхливі події 20-х років минулого століття.
У творчості поета знайшлося місце і для дітей. Він понад 10 років працював у школі. Діти любили його. Був депутатом Верховної Ради, очолював Спілку письменників України, керував Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії, що нині має його ім’я. Однак основною справою свого життя вважав літературу — поезію і перекладацьку роботу. Йому добре працювалося в товаристві замріяних дерев, тому, мабуть, Максим Тадейович переніс своє помешкання під шати Голосіївського лісу на околиці Києва, де й відійшов у вічність.
Максим Тадейович Рильський прожив у літературі довге життя — понад півстоліття і залишив після себе велику літературну спадщину. Поет-інтелектуал, учений, перекладач, прекрасний знавець слов’янських літератур, Рильський був людиною чесного серця, чистих помислів і незвичайної доброти. Молодші літератори, яких поет охоче гуртував навколо себе, називали його Вчителем, Батьком.
Виразне читання поезії «Дощ».
Бесіда за питаннями.
— Про що розповідається в поезії?
— Які слова, фрази здалися незрозумілими?
— Які почуття, настрій викликав твір?
— Чому автор називає дощ «благодатним».
— Доберіть з поезії слова, які характеризують дощ, землю як живі істоти.
— Які художні засоби використав поет для розкриття теми?
— Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним?
— Про який дощ ідеться в поезії? Це необхідність чи випадковість? Свою думку вмотивуйте.
— Яка головна думка вірша? (Дощ дуже важливий у природі, він надає цілющої сили всьому живому; поет вчить нас бути спостережливими, серцем і розумом сприймати природу).
— Чи любите ви дощ? Що відчуваєте під час дощу?
— Яким, на вашу думку, є літній дощ? Він танцює, бешкетує… Продовжте цей ряд. (Періщить, дріботить, барабанить, виграє мелодію, іде, шумить, підстрибує). Які ми добирали художні засоби?
— Позначте рими. Укажіть особливості римування у цьому творі.
— Що відображає назва вірша «Дощ». тему чи основну думку?
— Сформулюйте основну думку поезії.
1. Намалювати ілюстрації до поезії, навчитися виразно читати вірш.
2. Дібрати прикмети, загадки, прислів’я та приказки про дощ.
07.04.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Контрольна робота. Тарас Шевченко, Павло Тичина, Євген Гуцало (тестування)
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/ozh-hzya-fzr
Форма проведення контрольної роботи: виконання завдань тестового характеру на платформі "На урок" в реальному часі.
Шановні учні, контрольна робота проходитиме в реальному часі. Реєструйтеся тільки за своїми іменами й прізвищами. Пам'ятайте, що я бачу в реальному часі тих, хто реєструється, і хто та як виконує роботу.
Покликання на контрольний тест https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2274997
Бажаю успіху!
06.04.2022
СИНХРОННО
Тема уроку. Самостійна робота робота. Євген Гуцало (тестування)
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку
https://meet.google.com/wvb-koxy-kca
Форма проведення самостійної роботи: виконання завдань тестового характеру на платформі "На урок" в реальному часі.
Шановні учні, самостійна робота проходитиме в реальному часі. Реєструйтеся тільки за своїми іменами й прізвищами. Пам'ятайте, що я бачу в реальному часі тих, хто реєструється, і хто та як виконує роботу.
Покликання на тестові завдання https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7342702
Бажаю успіху!
.
30.03.2022 31.03.2022
СИНХРОННО СИНХРОННО
Тема уроку. Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». ТЛ: оповідання (2 години).
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
31.03.2022 https://meet.google.com/bku-pqpq-hwm
30.03.2022 https://meet.google.com/kfm-fpcg-cde
Слово вчителя. На уроках української та зарубіжної літератури під час
вивчення творів різних авторів ви, мабуть, помітили, що теми, які порушують
поети, і письменники, майже однакові. Чому? Назвіть найважливіші з них.
Тема добра і зла — одна з наскрізних тем не тільки в
літературі, а взагалі в мистецтві.
● На уроках ви знайомилися з поняттям добра і зла. То що ж
є добро?
● З якими словами у вас асоціюється слово «добро»?
● Назвіть критерії оцінки доброї людини, продовжуючи
речення: Добра людина — це людина, яка… Зла людина — це людина, яка…
● Назвіть приклади літературних творів, які ви вивчали на
уроках української та зарубіжної літератури, де тема добра і зла є основою. Як
вона вирішується?(Казки «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Летючий
корабель», «Фарбований лис», «Хуха-Моховинка» (В. Королів-Старий), «Цар Плаксій
та Лоскотон» (В. Симоненко), «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» (Г.
Малик), «Микита Кожум’яка» (О. Олесь), «Таємниця козацької шаблі» (Зірка
Мензатюк)
● Чи можна стверджувати, що добро завжди перемагає зло?
Доведіть свою думку, наведіть приклади.
Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу.
Ми з вами недаремно розпочали розмову про тему добра та зла
в літературі, адже ця тема є однією з вічних, тобто таких, які не вичерпують
себе і про які можна багато говорити.
У народі кажуть: не всяка стежка без спориша, не в кожної
людини добра душа. Одвічне протистояння добра і зла, милосердя і жорстокості,
любові й ненависті супроводжує історію людства. І тільки в казках завжди
перемагає добро, а в житті, на жаль, часто буває й інакше. Як уникнути
необдуманих учинків самому і вберегти інших, нас навчають батьки, вчителі і,
звісно ж, література. А до чого може призвести легковажність, байдужість та жорстокість, дізнаємося сьогодні з оповідання Євгена Гуцала
«Лось».
Перегляд
презентації (основні відомості про письменника).
Перегляд буктрейлера оповідання Євгена Гуцала «Лось».
Теорія літератури. Оповідання – це невеликий прозовий твір, сюжет
якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох).
Додатковий
матеріал щодо змісту твору.
Лось —
ссавець, найбільший представник родини Оленевих. Довжина тіла самця може бути близько
3 м, маса 360-600 кг, самиці дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось
помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок
високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось
вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова
велика, горбоноса, з нависаючою м’ясистою верхньою губою. Під горлом — м’який
шкірястий виріст. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі. У
самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні
за формою; їхній розмах досягає 180 см, а маса — 20-30 кг. Роги лось скидає
щорічно в листопаді-грудні і ходить без них до квітня-травня.
Аналіз
оповідання.
Тема: зображення боротьби добра
і зла в протистоянні світу людей та світу тварин.
Ідея: уславлення мужності,
хоробрості, співчуття, бажання допомогати іншим та охороняти дику природу;
обурення жорстокістю та користолюбством.
Сюжетна лінія.
В оповіданні «Лось» зображено
історію про те, як двоє хлопчиків, не вагаючись, прийшли на допомогу лосеві,
що тонув у річці. Хлопцям вдалося врятувати нового друга, але біда прийшла з
іншого боку — врятовану тварину підстрелив їх рідний дядько Шпичак. Мисливець
злякався, що племінники повідомлять у заповідник про його браконьєрство, тому
навіть пропонував їм хабар за мовчання — м’ясо й роги, але діти не стали з ним
про це розмовляти. Оповідання завершується тим, що розгублений Шпичак дивиться
на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться,
щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до
лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля». Але лось так
і не ворухнувся.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати
оповідання «Лось», звертаючи увагу на характеристики образів братів та Шпичака,
описи природи.
23.03.2022 24.03.2022
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. «Не бував ти у наших краях!»,
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
https://meet.google.com/zxa-hhok-breСлово вчителя. Сьогодні ми відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. А на вашій літературній карті з’явиться ще одна визначна постать про яку скажуть: «Поет, мабуть, світового масштабу… Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа. (С.Єфремов). І цього поета звуть Павло Григорович Тичина.
— Мова є мелодійною, бо музику можна почути скрізь. Відомий український поет Павло Григорович Тичина відрізнявся талантом перетворювати вірші на мелодію.
Його поезії мелодійні, ритмічні. їхні рядочки ллються приємною мелодією. А сам автор одночасно є поетом, художником і композитором. У своїй ліриці він зображує природу живою, чудовою і мелодійною: трави шепочуть, гаї шумлять, жито співає. Ці неповторні образи природи бентежать поетичну душу автора. Читаючи ці поезії, сам починаєш чути природну музику, милуватися красою довкілля.
Мальовничою, сповненою ніжної й чуйної душі, постає у віршах П. Тичини українська природа — така рідна, близька й водночас наче побачена з іншої висоти. Перші твори Тичини дуже схвально були прийняті критикою, зокрема збірка «Сонячні кларнети». Його поезія народилася з духу музики, як і в багатьох інших його сучасників, та музичність Тичинина — особливого типу: це не прикраса, а принцип світобачення. Саме назвою цією збірки поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла й світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою.
Гра «Продовжте речення».
— Коли я буваю в лісі, полі, на луках…
— У нашому краї ростуть такі дерева: …
— Я знаю такі дикорослі квіти: …
— Картини природи викликають у мене почуття…
«Чи справді рідний край найкращий?» — інколи замислюємося ми. Поет Павло Тичина дає на це питання однозначну відповідь: так! Цікаво, чи переконає нас письменник своїми віршами?
Перегляд презентації про П.Г. Тичину.
Початок шляху.
Народився майбутній поет Павло Григорович Тичина на Чернігівщині у великій сім’ї сільського дяка. Жили вони дуже бідно, наголодь. Маленький Павло мав досконалий музичний слух і дзвінкий голос, тому в 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії.
П. Тичина — обдарована особистість.
Навчання в духовному хорі не минуло марно — П. Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він назве свою першу збірку «Сонячні кларнети». Павло Григорович мав ще й здібності до малювання і навіть готувався вступити до Академії мистецтв у Петербурзі, але брак коштів став на заваді.
Тичина був знавцем не тільки українського слова, він постійно вивчав мови інших народів (знав 15 мов).
Проте, маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом. Його вірші мелодійні, «кольорові», часто незвичайні за формою
Огляд ілюстрацій.
Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.
Тема | Відображення краси природи, працьовитість людини на теренах України |
Ідея | Любов до рідної землі |
Основна думка | Кожна людина — дитина свого краю |
Жанр | Пейзажна лірика |
Художні засоби | |
Метафори | «серце б’ється», «степ простягнувся» |
Епітети | «блакитні простори», «весняній ночі», |
Порівняння | «могили, як гори» |
Бесіда за прочитаним твором.
▼ Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмовником?
▼ Про що розповідає автор співрозмовнику?
▼ Як у вірші змальовує автор людину?
▼ Які почуття викликає цей вірш?
▼ Яке ставлення автора до Батьківщини?
Слово вчителя.
— Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
Бесіда за прочитаним твором.
▼ Чому саме «гай» П. Тичина змальовує у вірші?
▼ Який настрій переважає у вірші?
▼ Чи є у творі персоніфікація?
▼ Хто постає ліричним героєм у вірші?
▼ Як почувається автор на лоні природи?
▼ Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?
Тема | Оспівування краси гаїв України |
Ідея | Фантастичний вплив природи на психологічний стан людини |
Основна думка | Кожна людина відчуває природний світ своєрідно |
Жанр | Пейзажна лірика |
Художні засоби | |
Метафори | «Гаї шумлять», «хмарки біжать», «дзвін гуде», «думки пряде», «шепіт трав», «мріє гай», «горить-тремтить ріка» |
Епітети | «Шепіт голублячий», «іду зворушений» |
Порівняння | «Купаючи мене, мов ластівку», «ген неба край — як золото», «ріка мов золото-поколото», «ріка як музика» |
Слово вчителя.
— Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов’ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...».
Бесіда за прочитаним твором.
▼ 3 якими почуттями автор звертається до України?
▼ Як поет зображує у вірші природу України?
▼ До якої лірики належить вірш?
▼ Яка пора року зображена в поезії?
▼ Як ви розумієте рядки поезії «Душа моя сонця намріяла», «Душа причастилася кротості трав...»?
Блакить мою душу обвіяла
Тема | Шанобливе ставлення до України |
Ідея | Любов до рідної землі |
Основна думка | Чуттєве переповнення ліричного героя до своєї Батьківщини |
Жанр | Пейзажна лірика |
Художні засоби | |
Метафори | «Блакить душу обвіяла», «душа сонця намріяла», «душа причастилась кротості трав» |
Епітети | — |
Порівняння | «Струмок серед гаю як стрічечка», «метелик мов свічечка» |
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тестові завдання
1. До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Товариша;
Б іноземця;
В вигаданого співрозмовника;
Г батька.
2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?
А Метафору;
Б порівняння;
В епітет;
Г персоніфікацію.
3. Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Весна;
Б зима;
В осінь;
Г літо.
4. Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)
А Заробітної плати;
Б пісні;
В їжі;
Г сліз.
5. Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?
А Метафору;
Б порівняння;
В епітет;
Г персоніфікацію.
6. Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»?
А Весна;
Б зима;
В осінь;
Г літо.
7. Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?
А Автор;
Бмаленький хлопчик;
В парубок;
Г батько.
8. Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?
А Гаєм;
Б річкою;
В хмарками;
Г травою.
9. До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обвіяла»?
А Природи;
Б світу;
В матері;
ГУкраїни.
10. З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Хмарами;
Б степом;
В горами;
Г лісами.
11. Який вірш закінчується рядком «...як музика»?
А «Гаї шумлять»;
Б «Не бував ти у наших краях!»;
В «Блакить мою душу обвіяла»;
Г «А я у гай ходила».
12. З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?
А Музикою;
Б золотом;
В коханням;
Г думками.
Домашнє завдання
1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Мальовничий образ природи у поезії П. Тичини».
2. З якого вірша ці рядки?
«Струмок серед гаю як стрічечка,
На квітці метелик мов свічечка».
3. З якого вірша ці рядки?
«Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях!
Вивчити напам’ять одну з поезій (на вибір).
16.03.2022 17.03.2022
СИНХРОННО АСИНХРОННО
Тема уроку. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка – художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. «За сонцем хмаронька пливе», "Садок вишневий коло хати" (2 години).
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
https://meet.google.com/xzd-zkfs-agy
Літературний диктант.
1. Якого року народився Т. Шевченко? (9 березня 1814)
2. Як називається перша збірка Т. Шевченка? («Кобзар»)
3. Пан, у якого Т. Шевченко служив козачком. (Енгельгардт)
4. У якого російського художника вчився Т. Шевченко?
(К. Брюллов)
5. Який твір про дитинство Т. Шевченка ви знаєте? («В бур’янах»)
6. Хто автор цього твору? (С. Васильченко)
7. Які картини Т. Шевченка ви знаєте? («Катерина», «Селянська родина»...)
8. Основна думка повісті «В бур’янах». (Випробування долі здатні витерпіти великі люди)
9. Як звали подругу дитячих літ Т. Шевченка? (Оксана)
10. Імена Тарасових сестер. (Катерина, Марія, Ярина)
11. Герої повісті «В бур’янах». (Батько, мати, Тарас, Катерина, чумаки, бабуся)
12. Тема повісті «В бур’янах». (Тяжке становище селянської України часів Т. Шевченка)
Слово вчителя
— Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!
Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника — зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета...
Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...», «співають ідучи дівчата...» І ми одразу чуємо і гул хрущів, і красиві переливчасті голоси дівчат. Навіть відчуваємо свіжий запах молодих зелененьких вишеньок... Натруджені плугатарі повертаються з поля, втомлені, але спокійні і задумливі, зачаровані красою навколишньої природи. А вдома ждуть їх ласкаві матері, які вже приготували вечерю. Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину.
Бесіда
• Який настрій передано у творі? (Радісний, лагідний.)
• Що є темою, ідеєю вірша? (Тема - опоетизований Шевченком вечір в Україні: залитий білим цвітом вишневий садок із приглушеним гудінням хрущів, плугатарі, співучі дівчата, матері, що чекають дітей до вечері, солов'їне щебетання. Ідея - пошанування традицій селянської родини, оспівування чарівної природи рідного краю.)
• Яку пору року зображено? (Весну.)
• Що змальовує Т.Шевченко на лоні вишневого садка? (Життя української селянської родини.)
• Чи означає назва «садок» зменшення? (Ні. Це народна назва, яка засвідчує не його малий розмір, а замилування автора.)
• Чому цей вірш залічуємо до пейзажної лірики? (Бо в ньому автор зображує природу рідного краю.)
• Чи є у творі художні засоби (порівняння, епітети, персоніфікації)? (У ньому немає традиційних художніх засобів, однак зображений тут вечір в українському селі постає перед нами в усій красі. Понад те, за простою, на перший погляд, формою викладу прихована геніальність створеного поетом образу, який став символом України.)
• Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської родини? (Завдяки деталям та образам, які складають цілісний пейзаж.)
• Які образи містить поезія? Які з них є зоровими, а які - слуховими? (Зорові образи: вишневий садок, батьківська хата, плугатарі з плугами, матері, що чекають вечеряти, вечірня зіронька; слухові образи: гудіння хрущів над вишнями, спів дівчат, тьохкання соловейка, нічна тиша.)
• Чому, на вашу думку, дія відбувається «коло хати»? (Бо рідна хата для українця - берегиня життя. Вона дає відчуття безпеки, спокою, захищеності.)
• Як поет описує родину? Спираючись на поезію, доведіть, що автор оспівує лад і взаємоповагу у великій селянській родині. (Селянська родина, в якій ніжне, дбайливе ставлення одне до одного, живе в гармонії з природою.)
• Чому селяни не квапляться відпочивати, а співають, слухають соловейка, милуються красою природи? Про які риси характеру свідчить таке світосприйняття? (У співах, замилуванні природою й полягає душевний відпочинок. Любов до природи, взаємопіклування - риси, властиві українцям споконвіку.)
• Як ви вважаєте, чому саме «мати хоче научати» дочку? (Мати є прикладом і авторитетом для доньки.)
• Які почуття у вас викликає образ матері з цього вірша Т.Шевченка? Опишіть цей уявний образ. (У поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов'язків: вона вечерю зготувала, і доньку навчала, і дітей спати повкладала. все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.)
• Чи буде щасливою, на вашу думку, доля малих діточок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте. (Коли не брати до уваги історичного часу, кріпаччини, тоді майбутнє родини видається світлим і щасливим.)
Поезія — художньо-образна словесна творчість. У поетичному тексті головна роль зазвичай відведена формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів.
Ліричний твір — це сплав певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність/
Персоніфікація — це перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи. (Дощ іде, сонце співає)
У ч и т е л ь. Т. Шевченко любив оспівувати природу, зачарований безмежним простором землі.
Бесіда
▼ Яку картинку ви уявили?
▼ Як описує природу Т. Шевченко?
Порівняльна характеристика поезій
Домашнє завдання: вивчити напам*ять поезії Т.Шевченка
09.03.2022 10.03.2022
СИНХРОННО СИНХРОННО
Тема уроку. Тарас Шевченко. Україна часів поета. Степан Васильченко «У бур’янах». Розповідь про поета, його дитинство (на основі твору Степана Васильченка).
(2 години)
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
10.03.2022 https://meet.google.com/smc-wjmp-pqr
09.03.2022 https://meet.google.com/mre-jhdg-cko
1. Вступне слово вчителя
Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Перед вами портрет мужньої людини, захисника прав знедоленого народу. Подивімось уважно. Погляд спрямований вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді віра у справедливість, вболівання за долю народу.
Мабуть, немає українця, який не чув би ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Воно відоме не лише в Україні, а й в усьому світі. Чернеча гора під Каневом, де похований видатний письменник, стала національною святинею. А його книга «Кобзар» заявила світові, що є такий народ – українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають свої звичаї, традиції та багатовікову історію. Його твори сіють у наші душі зерна добра і світла, любові до рідної землі. Він віддав усі свої сили , щоб врятувати український народ і відкрив перед ним шлях у майбутнє. Шевченко – це Україна, а Україна – це Шевченко.
У повісті «В бур’янах» Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, в дірках, стояла вона край села, як примара.
Тарас ріс не зовсім слухняним: то десь заграється, то завіється в полі, а потім із чумаками повертається додому. Та найбільше полюбляв хлопчик слухати сумні розповіді про кріпаччину й панів, про Сибір та страшну солдатчину.
– С. Васильченко мав намір створити трилогію (три твори) про життя Тараса Шевченка під назвою "Широкий шлях", однак устиг написати лише першу частину "У бур’янах".
2. Переглянути презентацію.
3. Аналіз змісту тексту.
Тема: скрутне становище селянської України часів дитинства Т. Шевченка.
Основна думка: випробування долі здатні перенести великі люди, а саме Т. Шевченко.
Жанр: оповідання.
Композиція: три частини.
I частина: передбачення долі поета «Виросте твій син неабиякою людиною — буде змагатися з панами та царями».
II частина: Шевченко — немовля.
III частина: пригоди маленького Тараса. Жага до свободи.
4. Рубрика «Знайди у тексті» за питаннями
▼ Яку долю ненародженої дитини побачила бабуся? («А побачила я,— сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством — мужик стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться...»)
▼ Чим годувала Катря маленького Тараса? («Знаходить житнього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот».)
▼ Куди ходить гуляти малий Тарас? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу...»)
▼ Як родина Шевченка почула чумаків? («Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня...»)
▼ Як Катря знайшла Тараса? («Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: «А ось і наш волоцюга!».)
▼ Що розповів про свою пригоду малий Тарас? («Був у полі та заблудився... Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш? Мандруєш?» Я кажу — в Кирилівку. А вони й кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, довеземо». Та й посадили мене на віз. Далі мені батіг волів поганяти...»)
5. Завдання творчого характеру
– Скласти асоціативний кущ «Тарас Шевченко».
– Скласти асоціативне гроно «Дитинство Тараса».
6. Робота над кросвордом.
1. Назвіть країну, у якій народився Т. Г. Шевченко.
2. Назва села, де народився поет.
3. Прізвище пана, у якого Т. Григорович служив козачком.
4. Назвіть місяць народження Т. Григоровича.
5. Ім’я матері та старшої сестри Т. Шевченка.
6. Як називаються твори, які пишуть віршованою мовою, у них не розгортаються події, а виражаються думки, почуття.
7. Чому так називають письменника?
7. Робота над ребусами.
8. Узагальнююча бесіда:
– Про що мріяв Тарас Шевченко?
– Чи здійснилися його мрії?
– Які риси характеру допомогли йому досягнути мрії?
– Як ставився малий Тарас до свободи?
– Мій улюблений фрагмент твору.
9. Слово вчителя. Нелегкою була доля Тараса. Але його доля була долею всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу, і колишній кріпак, що ховався у бур’янах, підніме свій могутній голос на захист простого народу. І буде вічно лунати між нами безсмертне Кобзареве слово.
Домашнє завдання.
1. Прочитати оповідання С.Васильченка «У бур’янах».
2. Вивчити напам’ять вірш «За сонцем хмаронька пливе».
09.02.2022 СИНХРОННО 10.02.2022 СИНХРОННО
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
10.02.2022 https://meet.google.com/hcq-ogwo-jne
09.02.2022 https://meet.google.com/ibm-cfdz-hrn
Тема уроку: Зірка Мензатюк. Стисло про письменницю. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. (2 години)
Епіграф
Історія — свідок минулого,
світло істини, жива пам'ять.
Історія — це свідок часу,
учителька життя.
Не знати історії — означає
завжди бути дитиною.
Цицерон
Слово вчителя з елементами бесіди
Як ви думаєте, що поєднує історію та літературу?
Дуже багато літературних творів написані про історичне минуле нашого народу, про споруди, які були збудовані в давнину. Це і замки, і собори, і костели, а ще всі речі, які зберігалися в них. Давайте згадаємо, що з речей ми можемо назвати історичними? Ви їх можете побачити на виставках у музеях. (Шаблі, кубки, картини, столовий посуд, одяг, меблі, прикраси і т. д.)
Робота з епіграфом
Що, на вашу думку, означає епіграф до нашого уроку?
Яким чином це стосується теми нашого уроку?
Повідомлення теми уроку
Ми починаємо вивчати дуже цікаву тему, яка поєднує дві дисципліни — історію та літературу. Ми побуваємо в тих містах, де були герої нашої повісті. Тож на сьогоднішньому уроці ми будемо розмовляти про історичну повість письменниці Зірки Мензатюк, яка має назву «Таємниця козацької шаблі». А тема нашого уроку: «Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини»
Короткі цікаві відомості про Зірку Мензатюк
Мензатюк Зірка Захаріївна народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Набожна, добра матір, герой-фронтовик батько ( його, орденоносця, після війни відправили у сталінські концтабори! Батько був колишнім політв’язнем) виховали свою єдину доньку справжньою українкою, яка писати почала, коли вчилася у другому класі. Зірка Захарівна пам’ятає навіть точну дату: 14 жовтня 1963 року. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ «Ліс восени». Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п'ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні — чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Танасій та й закопав, а вона викопала і видає за свої. Писати вірші і друкуватися в районній і обласній газетах почала в шкільні роки (перший вірш був надрукований в 11 років).
Хронологія навчання та роботи. 1972—1977 рр. — навчалася на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка; 1977—1978 рр. — працювала кореспонденткою районної газети «Прапор перемоги» м. Заставна Чернівецької області; 1979—1985 рр. — займала посаду кореспондентки республіканської газети «Радянська Україна», м. Київ; 1985—1987 рр. — мала роботу на посаді кореспондентки у газеті «Вісті з України».
З 1988 донині на творчій роботі.
У різні роки вела в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника», також рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» на Першому каналі Українського радіо.
В даний час є членом Національної Спілки письменників України (з 1995). Друкувалася в газетах: «Літературна Україна», «Зірка», «Культура і життя», «Наша віра» та інших; а також в журналах: «Соняшник», «Барвінок», «Малятко», «Дніпро», «Веселочка», «Паросток», «Дошкільне виховання», «Мамине сонечко», «Дзвіночок», «Перець», «Ластівка», «Сільські обрії» (всі — Україна), «Веселка» (США), «Веселка» (Словаччина).
Друкувалася за кордоном у США, Словаччині та Польщі.
Вивчення понять «повість», «історична повість».
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням .
Історична повість - це повість, сюжет якої відтворює у художній формі певну історичну епоху.
Пригодницька повість -це великий за обсягом твір, у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героям
Перегляд буктрейлера до повісті «Таємниця козацької шаблі»
Для того, щоб мати початкове уявлення про твір «Таємниця козацької шаблі» і події, про які в ньому йдеться, пропоную переглянути буктрейлер до книги.
Бесіда на основі життєвого досвіду
Переглянувши відео, ми з’ясували, про що саме буде іти мова у творі.
Скажіть будь ласка, хто такі козаки? (Козаки – члени самоврядних чоловічих військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського «Дикого поля», у районі середніх течій Дніпра та Дону)
Що Ви про них знаєте? (Це відважні, хоробрі сильні вояки, патріоти своєї держави, головною діяльністю яких було захищати українські землі від татар, та охороняти кордони).
А якою зброєю козаки користувались у бою? ( Шаблею)
Скласти асоціативний кущ «Шабля»
Віртуальна подорож архітектурно - історичними пам’ятками України, які згадуються у творі.
Робота над І РОЗДІЛОМ , у якому з’являється Машка»
– Вдома ви прочитали І і ІІ розділи повісті. Які враження, думки викликали у Вас після прочитання?
– Про що розповідається у I РОЗДІЛІ?
– Хто така Машка? Як про неї розповідається у тексті. Зачитайте
– Чому мамі не подобалася машина? Як вона казала про неї? Знайдіть і тексті і зачитайте.
– Яку назву тато дав машині, аби сім’я не глузувала з неї
– Хто такий пан Богдан? Із якою метою він прибув до сім’ї Руснаків.
Що ж це за цінна старовинна річ, і яка небезпека їй загрожує?
Поглиблена робота над ІІ РОЗДІЛОМ твору
– Яке враження на вас справило прочитання II РОЗДІЛУ?
Про що розповів пан Богдан родині Руснаків? Зачитайте рядки з тексту.
Як привид спілкувався ?
Чому Наталочці закортіло першій за всіх вирушити на пошуки реліквії?
Що вже вдалося вияснити пану Богдану?
Як готувалися до зустрічі з привидом-патріотом мама і тато Наталки? Зачитайте з тексту твору.
Чи прийшов привид на зустріч з родиною Руснаків? Він був дуже чемним привидом, отже, що він зробив перш за все?
Чи зрозуміли герої твору, що їм хотів сказати привид?
Що саме вони з’ясували з розповіді привида? Зачитайте з тексту твору
Чому привид різко зник?
Як відреагували на повідомлення привиди члени родини Руснаків?
Отже, яке рішення прийняли Руснаки? Знайдіть цитату.
Узагальнююче слово вчителя
Отже, родина Руснаків, дізнавшись від привида, що старовинній козацькій шаблі загрожує небезпека, одразу вирушає у подорож, на пошуки старовинної речі. Які пригоди їм трапляться дорогою, які труднощі та перешкоди їм доведеться подолати заради порятунку коштовного артефакту, в яких цікавих місцях побуває родина під час подорожі?
Це все Ви дізнаєтесь, прочитавши повість до кінця.
– Так чому ж повість Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» вважається пригодницькою? (Тому що у творі зображуються подорожі сімї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; описом небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак).
Домашнє завдання
Дочитати повість Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».
З’ясувати, що у творі реальне, а що фантастичне.
Поміркувати: чому знання історичного минулого нашого народу є важливим в житті людини?
02.02.2022 СИНХРОННО 03.02.2022 АСИНХРОННО
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
https://meet.google.com/vua-tsgf-fko
Тема уроку: «Микита Кожум’яка» – драматичний твір на тему народної казки. Зв’язок у
драмі-казці історичного минулого з сучасністю. (2 години).
Слово вчителя.
Сьогодні ми продовжимо захоплюватись і насолоджуватись читанням історичних творів Олександра Олеся, на сторінках яких постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі… Познайомимось із мужнім богатирем – Микитою, визначимо, які найкращі риси втілено в образі головного героя; розкриємо особливості драматичного твору, розвиватимемо навички виразного читання драматичних творів.
Евристична бесіда
- Яке лихо сталося у Князя?( його доньку хотів забрати Змій)
- Що воєводи радили Князю? ( 1-й змиритися, інші 3- відстоювати честь королівства шляхом боротьби)
- Чому Князь вирішив звернутися до Микити Кожум’яки? ( батько Микити запропонував допомогу, в королівстві не було сильнішої людини за Микиту)
- Які надприродні можливості мав Микита? (був надзвичайно сильним : кинув коня через тин, А найменший- щось страшне! Вже з 3х літ боров мене) знайдіть слова підтвердження у творі
- Хто, крім дітей, ще приходив до Микити Кожум’яки з проханням від Князя?( 12 парубків, 12 дідів)
- Чому Микита вирішив боротися зі Змієм лише тоді, коли його попросили про це діти? ( батько його говорив «Як не вийде знов нічого, шли малих дітей до нього. Наймиліш йому дитина…Отакого маю сина!») знайдіть слова підтвердження у творі
- Який інтерес – особистий чи громадянський – змусив Микиту воювати зі Змієм? (особистий – покохав собі Князівну., громадянський – йому було шкода дітей, які теж могли постраждати від Змія)
- Що прославляє, а що засуджує автор у творі? ( прославляє силу, мужність, готовність до самопожертви заради народу, засуджує – пихатість, жорстокість, зло, насилля)
- Назвіть головних героїв казки. (Микита Кожум’яка, Князь, Княгиня, Князівна, Дід)
- Яка тема твору? (Боротьба народних богатирів із ворогами, зажерливим змієм.)
- Яка ідея казки? (уславлення мужності народних героїв).
Словникова робота
- Для того, щоб краще зрозуміти зміст казки треба правильно прочитати слова
і пояснити їх значення.
Булава - металева зброя у вигляді палиці, на кінці з великою кулею з
декількома загостреними шипами ( в руках у гетьмана - це символ
державності, а у богатирів - це зброя міцна, висока).
Коноплі - трав’яниста рослина, зі стебел якої в давнину виготовляли
волокно, з якого шили нижній одяг. З насіння добували олію.
Леміш у горні - у кузні була ковальська піч - горн. В якому на
гарячому вугіллі доводили до червоного розжареного стану леміш -
частину плуга.
Пудів десять - старовинна міра ваги 1 пуд має 16 кг, 10 пудів - 160 кг.
Підлестилась - хитро підійшла з проханням.
- Доберіть близькі за значенням слова.
Старшина - мудреці, старіші люди, найстаріші, найповажніші.
Загубив дитину - знищив дитину.
Ймення - ім’я.
Поцупити - у цьому випадку взяти, потягнути ( вкрасти )
Злинув - полетів.
Благайте - просіть.
Приступитись - підійти і заговорити.
Урочище - балка, місцевість з ярами.
Байдуже - однаково, все рівно.
Прохолодитися - охолонути, остудитися.
Заповнити таблицю
Головні герої | Другорядні герої |
Позитивні герої (носії добра) | Негативні герої (уособлюють зло) |
Ті, хто вірив у перемогу | Ті, хто не вірив у перемогу |
Асоціативне ґроно
Скласти асоціативне гроно до образу Микити Кожум’яки.
Робота з теорією літератури
1. Хто нагадає нам, що таке казка? (це твір усної народної творчості в основу якого покладено захопливу розповідь про вигадані події)
2. Доведіть, що цей твір – казка (має вигадані фантастичні події, герой наділений фантастичною силою, має слова повтори, магічні числа, добро перемагає зло )
Слово вчителя.
Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», ви, звичайно, звернули увагу на своєрідність написання, оформлення цієї казки. Такі твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі і мають свої особливості. А називаються вони драматичними.
Основною ознакою драматичного твору є призначення його для театрального спектаклю. Текст драматичного твору складається з двох частин - мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.
Народна казка “Кирило Кожум'яка” не поділена на дії, але можемо легко їх визначити. Поділ на картини у драматичних творах, зокрема в драмі-казці “Микита Кожум'яка”, викликаний тим, що зображене може відбуватися в різних місцевостях.
“Микита Кожум'яка” дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоч і має його елементи. Має схожість і з казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.
Отже, за своїми жанровими ознаками, “Микита Кожум'яка” — це драма-казка.
Бесіда
- Як ми дізнаємося про фізичну силу Микити?
-Чи можливе таке насправді?
- Чи не ідеалізує автор свого героя, зображуючи його незвичайним ще змалку?
Слово учителя. Дуже часто в казках, легендах ми зустрічаємо героїв надзвичайної сили, сміливості, розуму й передбачливості. Чому народ, письменники вдаються до таких перебільшень? Напевно, щоб уславити, звеличити своїх улюбленців І такий художній прийом називають гіперболою.
Робота зі словничком літературознавчих термінів.
Гіпербола — це художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища для посилення виразності й підкреслення сказаної думки.
Завдання. Знайти в наведених прикладах гіперболи і пояснити, для чого їх ужито. З яких народних казок узято уривки?
«От насмажили дванадцять биків, напекли сорок печей хліба. Об'їдало, як зачав їсти — усе дочиста поїв, ще й просить:
— Ех, — говорить, — мало! Хоч би ще трошки дали» («Летючий корабель» ).
«Тільки що став пити воду, та якось об цебрину й розбив те яйце-райце. Як узяв скот вернути з того яйця! Верне та верне. Гониться він за тим скотом, то що з того боку піджене, на другий розійдеться…» («Яйце-райце» )
«Як почав коваль кувати, то скував таку булаву, що насилу з кузні винесли. Узяв Котигорошко ту булаву та й каже до батька:
— Ляжу я спати, а ви мене збудіть, як летітиме булава через дванадцять діб. Та й ліг. На тринадцяту добу летить та булава. Збудив його батько, він схопився, підставив пальця, булава як ударилась «об нього, так і розкололась на двоє» («Котигорошко» ).
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
- Чи можна в наш час зустріти таку людину, як Микита Кожум’яка?
- Чи змогли б ви на місці Микити, маючи неабияку силу, теж вступити в бій зі Змієм?
- На вашу думку, чи є сьогодні справжні патріоти, які здатні віддати життя за Україну та її народ
Визначте, як історичне минуле може бути пов’язане із сучасністю (за матеріалами п’єси-казки).
Виконання завдання творчого характеру
Спільне та відмінне між драмою-казкою О.Олеся та народною казкою.
Домашнє завдання 1
Усно охарактеризувати Микиту Кожум’яку, князя, воєвод.
За бажанням намалювати ілюстрації до уривку з драми, який найбільше сподобався.
Домашнє завдання 2
Скласти сенкан "Микита Кожум’яка"
Прочитати розділи 1-5 повісті З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».
Підсумок уроку.
- Яких багатирів нашого народу та інших народів нагадує вам ця казка?
- Яку ж дійсність відобразив Олександр Олесь у казці? (Аби держава була міцною та процвітала, потрібно, щоб її громадяни були патріотами.)
- Яка народна мрія втілена в цих образах?
(Мрія про свободу і незалежність українського народу.)
- Чи легкою була перемога? ( Ні, нелегкою далася герою перемога. Про це свідчить його втомлений вигляд, вираз обличчя, трохи замислений погляд очей. Але разом з тим він радіє, що здолав страшного ворога, визволив свій край, свій народ з-під гніту змія.)
- В казці закарбована мудрість народна, знання багатьох поколінь. Народні
казки прославляють розум і кмітливість, доброту і працелюбність, силу і
мужність. Засуджують підступність і злість, зраду і хитрість.
Прочитайте притчу.
Якось запитав син у свого батька:
- Тату, яка казка у світі найкраща?
Батько замислився, а потім сказав:
- Найкраща казка, сину, та, яку ти створиш своїми руками.
- І я хочу, щоб кожен із вас створював в житті свою неповторну казку. Щоб ви
своїми вчинками в житті приносили людям щастя, радість і задоволення.
04.11.2021
СИНХРОННО
Тема уроку. Образи
фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору.
Наскрізний гуманізм казки. Аналіз зовнішності казкових істот.
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
https://meet.google.com/qjc-seha-fvk
2. Слово вчителя.
Дві категорії: добро і зло – так само
антагоністичні, як життя і смерть, любов і ненависть, світло і темрява.
Споконвіку, скільки існує людство, між добром і злом триває протистояння.
Здавалося б, ці поняття несумісні і можуть існувати тільки як протиставлення
одне одному. Але це не так. І добро, і зло співіснують у людській душі, ведуть
постійну боротьбу, розриваючи її на шматки. І кожен повинен прагнути, щоб добро
перемагало в його серці. Тільки за такої умови світ стане прекраснішим і
досконалішим.
«Представники «нечистої сили», створені народною
уявою».
Домовик. Вірили українці і в домовика, якого уявляли
невеликим дідком, оброслим волоссям. Він жив у кожній оселі, міг
приймати подобу людини. Часто грюкав на горищі, лякав дітей і душив уночі
господаря, коли той його розсердив. Якщо хазяїн домовика влаштовував, то він
допомагав йому по господарству: примножував багатство родини, годував і
доглядав коней. Домовика задобрювали залишками вечері на столі.
Русалка. Одним
із найколоритніших персонажів української демонології була русалка. Русалки –
це молоді дівчата, які живуть на дні річок. Коли сходить місяць, вони виходять
на берег і чешуть свої зелені коси та водять хороводи. Співом заманюють людей у воду й топлять. Польові русалки можуть
залоскотати, лісові – завести у провалля. Оберегом від них був хрест і трава
полин.
Відьма. Дуже популярним персонажем
українського фольклору була відьма. Упізнати її було важко: вона могла бути
бабою і дівчиною, красивою і потворною, набувала вигляду тварин або речей,
вміла проходити через стіну. Відьми псували чужих корів, забираючи в них
молоко, накликали на людей хвороби, спричиняли неврожай. Люди вірили в шабаші,
які вони влаштовували на Лисій горі в Києві, куди зліталися в ніч на Івана
Купала.
Чорт. Великої
шкоди завдавали людям чорти. Вони насилали злидні й хвороби, крали небесні
світила, ретельно охороняли скарби і папороть у час цвітіння. Але найголовніше
їх заняття – полювання за людськими душами.
Вовкулака. Не
менш небезпечними були вовкулаки-перевертні, які під час повного місяця
перекидалися на вовків. Щоб уберегтися від них, двори обгороджувалися осиковим
частоколом, а кілками з осики пробивали могили упирів.
Водяник. До
«нечистої сили» належить і водяник. Має вигляд старезного діда, покритого
водоростями. Був володарем ставків і річок, головував над русалками.
Розгнівавшись, руйнував греблі і топив людей.
Це лише
найвідоміші персонажі «нечистої сили». За народними уявленнями, вони
часто завдавали шкоди, тому наші пращури остерігалися їх. Крім того, серед
людей існувала думка, що саме «нечиста сила» штовхає на погані вчинки. В.
Королів-Старий заперечував це ствердження. Він був переконаний, що
відповідальність за свою поведінку людина має покладати тільки на себе.
3. Бліц-опитування
·
Справжнє ім’я В.
Королів-Старого ( Василь Костьович Королів).
·
Коли і де народився письменник? (4 лютого 1879 р. у селі Ладен на Полтавщині).
· Де навчався письменник? (У Полтавській духовній семінарії, а згодом — у
Харківському ветеринарному інституті.)
·
В якому році арештували В. Королів-Старого? (1905 р.)
·
Які художні твори виходять у 1920, 1923-х роках? (роман «Чмелик»,
збірка казок "Нечиста сила", п’єса-казка «Русалка-жаба»)
·
Як звати дружину В. Королів-Старого? (Наталена Королева)
·
Про що розповідається у романі «Чмелик»? (Про долю юнака з
Полтавщини, який був змушений покинути рідну землю, блукати світами, зазнаючи
поневірянь скитальця).
4. Скласти порівняльну таблицю. Порівняйте вчинки Моховинки із вчинками діда.
– Хто вам більше симпатизує? Хто є носієм
добра, а хто – зла? Однак, незважаючи на те, що дід завдав стільки лиха цим
маленьким міфічним істотам і, зокрема, нашій героїні, вони прийшли на допомогу
дідові, коли тому загрожувала небезпека. Допомогли відразу, ні на хвильку не завагавшись.
Чому?
Так, Хуха вчинила, як
вчив апостол Павло: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром».
Насправді це нелегко, але тільки так ми можемо перервати ланцюг зла, який
призводить до ворожнечі й війни.
5. Асоціативний
ряд
- Запишіть
по одній асоціації з Хухою, використовуючи кожну літеру слова «Моховинка»,
крім и. Прочитайте свої асоціації.
Маленька Обережна Хороша Охайна Віддана,
вірна И Наполеглива
Культурна,
красива Активна, акуратна
6. Теорія
літератури.
У творах
письменники змальовують людей, предмети, явища та події, тобто створюють
художні образи. Зображуючи персонажів, автори часто вдаються до опису їх
зовнішності - обличчя, волосся, статури, одягу, міміки, жестів. Цей опис у
літературі називається портретом. Портрет -
опис зовнішності персонажа в художньому творі.
Записати
визначення в зошити. Знайти
портрет Моховинки у творі.
Хуха-Моховинка. Була
вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовночку, що, мов шовком, укривала
все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову
жовто-фіолетову квіточку — братки. Та були ще в неї голенькі зісподу рожеві
лапки.
Без літературного портрета читачі не мали б чіткого уявлення про героя, кожен малював би у своїй уяві різних, а іноді протилежних зовні людей. Ось чому важливо уважно читати описи зовнішності літературних героїв.
7. Розгадайте кросворд.
1. «Мордочка, мов
квіточка, а голосок, як у мишки».
2. Маленька, мов
темний клубочок.
3. Щодня по кілька
разів приходила у хлівець.
4. Той, хто скалічив
Моховинку.
5. У підозрілій
поведінці діда угледів злочин.
6. Та, що
заплуталась у сітці.
7. Старша кізка.
8. Менша кізка,
яка ходила навколо своєї подружки.
7. Висновок. Ми проаналізували вражаюче світлу казку В. Королева-Старого, яка не стільки розповідає про цікаві пригоди міфічних істот, стільки змушує визначити кожного з нас, якою дорогою йти у житті – дорогою добра чи зла. Хочу побажати, щоб у ваших серцях панували лише добро та любов, щоб життя кожного було схоже на казку, де зустрічаються тільки добрі герої
Даруйте добро і радість іншим! Нехай ваші добрі вчинки стануть для вас звичними!
8. Домашнє завдання (на вибір).
1) Уявіть, що ви можете поспілкуватися з героями
казки. Що б ви у них запитали? І у кого? Подумайте і напишіть листа цьому
персонажу.
2) Скласти власну фантастичну казку.
Доброго дня, дорогі п "ятикласники! Освітній процес з 01.11.2021 буде організовано за допомогою дистанційних технологій. Ми будемо працювати онлайн. Ви будете більше працювати самостійно. Маю надію, що цей період промайне швидко і ми знову зустрінемося в школі !!!
03.11.2021
СИНХРОННО
1. Покликання на відеозустріч у Google Meet буде доступне за 10 хвилин до початку уроку.
https://meet.google.com/pag-emgk-ccd
2. Опрацювати матеріал підручника: стор. 59. Які цікаві факти з життя митця вам найбільше запам'яталися?
3. Робота з текстом. Бесіда.
* Де і коли народилася Моховинка?
* За що її любили в родині?
* Чому вона залишилася без домівки взимку? Де вона сама знайшла притулок? Чому хуха не боялася кіз?
* Чому Моховинка все ж таки сумувала, адже мала теплу домівку, її, друзів?
* Яке нещастя трапилося одного разу в хвилі, і як хуха змогла допомогти?
* Якого лиха завдав Моховинці дід?
* Чому він не любив хух?
* Яка пригода трапилася зі злим дідом через рік?
* Яким було ставлення Моховинки до діда? Чому?
* Яку віддяку хуха запитала від діда за свою добру справу?
4. Як ви гадаєте, чому люди найбільше вірять - почутому чи побаченому? Чому? Знайдіть відповіді на свої відповіді в цілях.
5. Запишіть у зошит усіх героїв казки «Хуха-Моховинка», розділивши їх у дві колонки: 1) реальні казки; 2) вигадані.
6. Дати відповіді на проблемні запитання (усно).
* Чи вважаєте ви, що на зло слід відповідати зло?
* Що було б, якби хухи не допомогли дідові, а мстили йому?
* Чи хотів би я стати хухою?
7. Домашнє завдання:
1) поміркуйте, чого навчає казка В.Королева-Старого "Хуха-Моховинка"? Відповідь запишіть.
2) намалюйте Хуху-Моховинку з однієїменної казки В.Королева-Старого (за бажанням)
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz