ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ ПІДРУЧНИКА
https://pidruchnyk.com.ua/776-ukrliteratura-7klas-avramenko-2015.html
Саме цей підручник стане вірним супутником під час нашої з вами мандрівки у світ прекрасного, світ високого мистецтва слова. Він допоможе нам зустрітися з відомими письменниками, познайомитися з цікавими персонажами, зробити нові відкриття в царині теорії літератури. На вас чекають прозові й поетичні історії про хоробрих і полохливих, веселих і сумних, кумедних і страшних, реальних і фантастичних героїв.
ПОКЛИКАННЯ НА ВІДЕОЗУСТРІЧ у Google Meet
Добрий день, дорогі семикласники! Для вас освітній процес з 01.09.2023 буде організовано за дистанційною формою навчання. Ви будете більше працювати самостійно. Сподіваюся, що цей період швидко промайне і ми знову зустрінемося в школі !!!
03.05.2024
Тема уроку. Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Робота з тестом на платформі "На Урок". Покликання на тест
Дійсний до 06 травня.
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5110302
26.04-05.05. 2024
Тема уроків. Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили». Іван Сила (Іван Фірцак) – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості. Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
Жанр
– Повість
Тема
– розповідь
про Івана Фірцака – людину неймовірної сили.
Ідея – Показати на прикладі життя Івана
Сили: як ставити мету та як її досягати
Головні герої: Іван Сила, Міха Голий, агент Фікса, карлик Піні, мадам Бухенбах, Фандіго,
міс Крокі, Пацака Макурі, Мілка, Піцікато, Пандорський, доктор Брякус
Країни, у яких відбуваються події – Чехословаччина,
Англія, Німеччина, Америка, Японія
Композиція твору “Неймовірні пригоди Івана
Сили”
Експозиція
– приїзд Івана до столиці з метою знайти роботу та самореалізуватися
Зав’язка
– тренування героя в доктора Брякуса, встановлення першого рекорду, родота в
цирку мадам Бухенбах
Кульмінація
– виборювання Іваном титулу найсильнішої людини світу
Розв’язка
–
вимушений розпад цирку Бухенбах
Проблематика твору “Неймовірні пригоди Івана
Сили”:
добро і зло
дружба і любов
вміння самореалізуватися
взаємини батьків і дітей
кохання і щастя
чесність і підступність
“Неймовірні пригоди Івана Сили” – казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу – це пригодницька повість про видатну людину.
Прототипом
образу Івана Сили стала реальна і людина – Іван Фірцак (сценічне ім’я —
Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і
своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували
атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну
плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах.
Іван Фірцак (Іван
Сила) здобув всесвітню славу в першій половині XX століття. За надзвичайну силу
його нарекли ім’ям уславленого античного борця Кротоне, але на Батьківщині про
нього майже ніхто не знав.
Народився боксер і важкоатлет у 1899 році
на Закарпатті в селянській родині. У двадцятирічному віці парубок подався на
заробітки до столиці, де спочатку влаштувався оператором корби на завод, а вже
потім – вантажником на вокзал, де відробляв добову норму за півдня.
Відомим у Чехословаччині Іван Сила став у
20-х роках. Перша його перемога відбулася над вуличним бійцем Велетом. Під час
того бою його запримітив тренер Ондржей Нейман (доктор Брякус). 1922 року
Фірцак став чемпіоном Чехословаччини з важкої атлетики і рукопашного бою. Крім
того, Іван 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту і навіть був
переможцем паризького конкурсу краси тіла.
Після завершення аматорської циркової
кар’єри Іван ФІрцак присвятив себе празькому «Герцферт-цирку». У кінці 30-х
років повернуся в рідне село, заснував закарпатську циркову школу і школу
силових мистецтв. Після встановлення радянської влади в Західній Україні у
славетного силача НКВД конфіскувало усі нагороди, відзнаки і фотографії. Велику
роль у цьому зіграло засудження його сина на 25 років таборів за приналежність
до ОУН. Тож ім’я відомого у Європі земляка довгі десятиліття старанно
замовчувалось у нашій країні.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ЧИТАТИ повість (ел. підручник ст. 194-212)
01-05.04. 2024
Тема уроків. Любов Пономаренко. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
ЧИТАТИ оповідання (ел. підручник ст. 243-245)
.jpg)
Тема «Гер переможений»: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
Ідея «Гер переможений»: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму.
У творі піднято проблему любові до людей, піклування про них.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. ЧИТАТИ оповідання (ел. підручник ст. 243-245)
2. Робота з тестом на платформі "На Урок". Покликання на тест
Дійсний до 08 квітня 2024 року
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8422922
14-21.03. 2024
Тема уроків. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного. Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині. Образи дітей та дорослих, аналіз їхніх учинків.
Твір
цей особливий. З перших сторінок ви відчуваєте, що це справжня скарбниця
карколомних таємниць. Дослідниця творчості
письменниці Н.О. Діденко у своїй роботі «Дивовижний світ творів М. Павленко» стверджує, що сучасна дитяча письменниця запровадила до
української дитячої літератури новий жанр – краєзнавчий детектив. Адже
детективний сюжет твору побудований за всіма правилами жанру: є загадка, в
основі якої якесь давнє таємне злодіяння, де потрібно з’ясувати, який злочин
було скоєно, зібрати докази, знайти винного. Але не покарати, бо важливо не
лише, щоб таємне врешті стало явним, але виправити, зупинити зло, перебираючись
від покоління до покоління.
Переглянути відео
Перебіг подій
Є звичайна собі дівчинка Софійка (красуня, мрійниця, відмінниця), яка щойно закінчила 6 клас і дочекалася канікул. У неї є вірний лицар Сашко, але її серце віддане красеню Вадимові, хулігану та нечемі. Отаке воно – перше кохання.А ще є тато, мама, вродлива закохана тітонька, кількамісячний братик, якого слід няньчити, і мрія мати котика, й улюблені книжки.Звичайні собі пригоди: поїздка до бабусі в село, невдалий роман тітоньки, сварка з мамою, перше побачення. Аж тут раптом виявляється, що стара шафа, яка лишилась ще від прабабусі – чарівна, завдяки їй можна подорожувати в часі. А буденні речі враз стають повними таємниць: привиди з сусідньої квартири, родинне прокляття, котре темною хмарою висить над красенем Вадимом, нещасливе кохання тітоньки – усе переплітається в химерний вузол.
ПИСЬМОВО
1. Що нового
довідалася Софійка про долю своїх предків? (про прапрапрабабую Клаву?)
2. Який гріх став поштовхом для сімейного прокляття
Кулаківських?
3. Чи справді можливе таке прокляття, чи можна пояснити
такі події чимось іншим?
4. Як, на вашу думку, впливає характер людини на майбутнє
нащадків?
.jpg)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитати повість-казку.
АУДІОКНИГА (скорочено)
2. За поданим нижче планом ПИСЬМОВО охарактеризувати одного з персонажів твору.
План-схема характеристики персонажа.
1. Ким є герой твору, його вік, сімейний стан.
2. Зовнішність образу.
3. Учинки, думки персонажа.
4. Риси вдачі.
5. Ставлення до нього інших героїв.
6. Розкриття характеру за допомогою мови.
7. Ставлення автора до персонажа.
8. Ваше ставлення до цього персонажа.
05-08.02. 2024
Тема уроків. Богдан Лепкий. «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». Актуальні морально-етичні питання в ньому, проблема збереження загальнолюдських цінностей. Трагічна і комічна ситуації, їхня роль у розкритті основної думки, моралі.
Це соціально-побутова казка. Б. Лепкий обрав форму казки
тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що
добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають
справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби
збоку, чужими очима.
Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності.
Основна думка: «Одні з голоду гинуть,
а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя».
Проблематика:
війна і мир;
життєві потреби і захланність;
гріх і покарання за нього;
цінності істинні і фальшиві;
родина і виховання дітей.
Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитати казку. Ел.підручник стор. 157-160
2. Записати тему та ідею твору Б.Лепкого "Мишка"
3. ПИСЬМОВО стор 160 завдання 9.
30.01-01.02. 2024
Тема уроку. Самостійна робота
Робота з тестом на платформі "На Урок". Покликання на тест
Олекса Стороженко "Скарб" Дійсний до 05 лютого 2024 року
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7360740
22-25.01. 2024
Тема уроків. Ідея самопожертви. Характеристика образу Климка. Художні особливості твору. Мова персонажів.
Слово вчителя. Це урок
аналізу літературного образу. Важливий урок! Адже характеристика образів,
з’ясування їх суперечностей – основне в аналізі літературного твору. Розкриваючи
образи, ми знайомимося з моделями минулого, сучасного, вчимося жити, не
повторюючи своїх та чиїхось помилок, виражати певне ставлення до героїв.Вчимося
бачити не тільки зовнішню, а й внутрішню красу людини.
Читаючи прозові твори, ми не раз говорили про те, що
художній твір – це певна система, і все в ній підпорядковано з’ясуванню задуму
автора – розкриттю образів, ідеї.
- Давайте ж пригадаємо, які прийоми образотворення
використовує автор, щоб створити образ в художньому творі.
1. Портрет.
2. Пейзаж.
3. Мовлення героя.
4. Авторська характеристика.
5. Характеристика героя іншими персонажами.
6. Вчинки за різних обставин.
ПИСЬМОВО (1-6) Образ Климка
1. Ім’я ……
2. Вік ……
3. Освіта……..
4. Рідні, друзі………
5. Риси зовнішності …….
6. Риси характеру ……
Климко жив не для себе, усім допомагав, жертвував собою не заради вигоди, а
тому, що любив людей.
- Чому ж тоді автор свою повість закінчує смертю Климка?
- Чому такий герой гине?
- Можливо, автор цим хотів сказати, що такі люди, як
Климко, не живуть довго, вони згорають, як свічки, швидко!
- А чи зустрічали ви таких людей у реальному житті,
абсолютно ідеальних?
- Чому ж тоді Г.Тютюнник, який ставив собі за мету відтворювати
реальні картини життя, створив образ нереальної людини?
(Прагнути
бути схожим на нього, виховувати в собі ці якості).
-А яку ж саме провідну рису характеру втілив автор в
образі Климка?
(Ідею
самопожертви).
Григір Тютюнник вірив, що якби в нашому суспільстві було
б побільше таких людей, як Климко, які б не тільки споживали, а й віддавали, то
ми б з вами жили в іншому суспільстві, у розвиненій країні і були б щасливі.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Скласти
сенкан до образу Климка
2. Придумати власне закінчення повісті.
ЗРАЗОК сенкану
Семен
Допитливий,
винахідливий
Ловить рибу,
читає, грається
Дорожить
дружбою з однокласником
Товариш
15-18.01. 2024
Тема уроків. Григір Тютюнник. Коротко про дитинство письменника. Повість «Климко». Автобіографічна основа твору. Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.
Слово учителя.
Введення творів Григора Тютюнника до програми – акт
справедливий , але запізнілий. Це треба було зробити ще за життя письменника –
одного з найталановитіших сучасних прозаїків, митця правдивого і сміливого. Він
був і письменником, і сценаристом, і перекладачем. Писав твори я для дорослих
та і для дітей.
За книги
«Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові
Тютюннику у 1980 році присуджено республіканську літературну премію ім..Лесі
Українки. У 1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією
ім.. Т.Г.Шевченка.
Повість «Климко» переносить
нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на
Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері.
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.
ПИСЬМОВО (тема, ідея, проблематика)
Рід – епос
Жанр: повість автобіографічної
трилогії.
Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи
фашистської окупації рідного краю.
Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя,
чуйності, щирості.
Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни —
виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.
Особливості
повісті «Климко»
У повісті влучно
переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше
дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його
характер, поведінку, вчинки.
Проблематика
«Климко»:
• добро і зло;
• відповідальність за
доручену справу;
• патріотизм;
• милосердя і жорстокість.
• життя і смерть
• самопожертва
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник. Читати повість стор. 119-131
09-11.01. 2024
Тема уроків. Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Оповідання «Скарб», морально-етичні проблеми твору. Повчальний характер оповідання.
Слово вчителя. Щастя!
Скільки таємничості таїть в собі це слово! Скільки загадковості зосереджено в
ньому! Чи можна в цьому житті бути по-справжньому щасливим? Чи це лише марево,
яке здається нам таким нездоланним? У всі віки, у всі часи люди задумувалися
над цим поняттям. Авраам Лінкольн сказав так про щастя: «Більшість людей
щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими».
Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 р. у
с. Лісогори Чернігівської області в родині дрібного поміщика. Дитинство
майбутнього письменника минуло на Полтавщині. Спочатку хлопець здобув домашню
освіту, а потім навчався в «благородному пансіоні» при губернській гімназії в
Харкові. Виданий Олексі Стороженку атестат засвідчує, що в гімназії він вивчав
російську, французьку, німецьку, латинську мови, історію, географію. Майже
тридцять років Олекса Стороженко перебував на військовій службі. Згодом став
старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу. Здебільшого служив в Україні
й, виконуючи різноманітні доручення, нерідко переїжджав з однієї місцевості в
іншу. Отже, він добре вивчив життя і побут селянства в Південній Україні.
Вийшовши у відставку в чині дійсного статського радника, Олекса Стороженко
останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусь). Письменник
ретельно займався садівництвом, любив полювати й рибалити. Був енергійною
людиною з міцним здоров'ям і силою. Багато часу Олекса Стороженко віддавав грі
на віолончелі, малював, ліпив і був навіть нагороджений медаллю Академії
мистецтв. Помер О. Стороженко 18 листопада 1874 р. на своєму хуторі. Похований
у м. Бресті.
ПРОЧИТАТИ ОПОВІДАННЯ сторінки підручника 184-189
УСНО
- Сформулюйте тему оповідання «Скарб».
- Якими були батьки Павлуся?
- Як мати ставилася до свого єдиного синочка?
- Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до
сина?
- Через що мати не пускала сина на вечорниці?
- Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою?
- Якими були наймити у Павлуся?
- Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків
було щасливим?
- Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати?
- Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята?
- Яке фантастичне явище відбулося після того, коли
парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта?
- -Як О. Стороженко висловився стосовно щастя Павлуся?
- -Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити,
як Павлусь? Яку відповідь надає з цього приводу автор?
- Чому О. Стороженко у творі порівнює дружину Павлуся зі
скарбом?
- Порівняйте власну думку про смисл щастя з тим, яким його вбачає автор твору.
Жанр: гумористичне
оповідання з елементами фантастики.
Тема «Скарб»: зображення
щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же
час байдужим до всього.
Ідея «Скарб»: засудження
заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого,
паразитичного життя.
Композиція «Скарб»
Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.
Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.
Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами.
Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.
ПИСЬМОВО
1. Оповідання має назву « Скарб», тому що …
2. Скарб – це символ….
3. Із оповідання я зробив ( -ла)
такі висновки…
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Написати
листа до Павлуся.
2.Створити
обкладинку до книги. ( За бажанням)
3.Скласти
висловлювання “ Щаслива людина. Яка вона?". ( За бажанням)
30.10-02.11. 2023
Тема уроків. Тарас Шевченко. Життєпис поета (викуп з неволі, навчання в Петербурзькій академії мистецтв, збірка «Кобзар»). Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності («Тополя»).
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
Аудіозапис поезії «Тополя»
Проблематика:
• вірність і зрада;
• кохання щире і без почуттів;
• батьки і діти.
Художні особливості твору (виписати по два приклади)
Метафори: «вітер виє, гуляє..»,
«море синіє», «серце ниє», «лихо... зострінеться», «серце знає», «личко
червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку»,
«серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».
Порівняння: «поле, як те море»,
«одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог
сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов
на крилах».
Епітети: «біле личко», «карі
оченята», «щира правда».
Звертання: «Легше, мамо, в труні
лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!».
«Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє
серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!»,
«Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго,
чорнобриві!».
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Записати в зошит тему, ідею, проблематику балади Т.Шевченка "Тополя".
2. Підготувати повідомлення на тему: "Шевченко - художник".
16-19.10. 2023
Тема уроків. Патріотична ідея у творі. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Лідерські якості Захара Беркута. Характеристика образу Тугара Вовка.
Контрольна робота.
Суспільно-побутові пісні. Коломийки. Іван Франко.
І варіант
1 Які народні
пісні називають суспільно-побутовими?
2.Що спільного і
відмінного і козацьких та чумацьких піснях.
3.За змістом
коломийок, які вам найбільше запам’яталися,
поясніть їхні особливості.
4. Назвіть відомі вам чумацькі пісні.
5. Напишіть
характеристику Тугара Вовка.
6. Історична
повість – це…
7.Напишіть
міні-твір (5-7 речень) «Зрадництво — найбільш ганебна риса».
1. Слово вчителя
Що таке – патріотизм? Кого можна вважати справжнім патріотом?
Безперечно, патріот – це той, хто любить свою країну. Але що таке
«країна»?
Це територія (ландшафти, клімат,) це - населення, громадяни, це – мова, це
–
минуле, тобто історія, це сьогоднішні досягнення і проблеми, це – можливі
перспективи… Тільки чи можна любити країну, не вміючи любити саме тих її громадян,
котрих бачиш майже щодня: членів своєї сім’ї, сусідів, колег по
роботі, земляків? Я думаю, що справжній патріот – це людина, котра не
стільки кричить про свою любов до країни і народу, скільки чесно робить свою
роботу і вміє допомагати тим українцям, котрі поряд і котрі потребують
допомоги…
2.Бесіда.
- Хто у творі «Захар Беркут» є справжнім патріотом?
- Що означає ім’я Максим? (Ім’я походить від латинського слова
Максимус)
- Що означає ім’я Мирослава?( Українське та загальнослов’янське жіноче ім’я, що походить від давніх слов’янських слів «мир» і «слав» — слава).
3. План-характеристика образу Максима:
Створення літературної моделі
1. Зовнішність.
2. Вольові якості.
3. Розум та кмітливість.
4. Почуттєві риси.
1. Максим Беркут має безмежну любов до свого народу, до
рідної землі, патріотизм: «Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим,
обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало
котрий цар обзирає своє царство!» Людина, яка так безмежно любить свою землю,
ніколи не зможе її зрадити. Навіть у полоні, у кайданах. Мужність, відвага
Максима викликали захоплення навіть у самого Тугара Вовка: «їй-богу, славний молодець…
Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати
своєю рицарською вдачею!».
2. Максим — простий, як сама земля, як величезні гори, як
стрімкі річки, як кришталеве повітря. Здається, все він черпає з самої душі
природи і збирає у своєму серці. Він безстрашний і сміливий. Його
природний розум, кмітливість. «Все у нього виходило в свій час і на своїм
місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів
зробити лад і порядок», — пише Іван Франко.
3. Риси характеру: рішучість і одночасно скромністю, бо
Максим не хизується своїми подвигами. Максимові властиве почуття власної
гідності. Щиро покохавши Мирославу, він просить Тугара Вовка згоди на
одруження, але, почувши у відповідь зневажливі слова, «випростувався перед
боярином, мов молодий пишний дубчак, і сказав лагідним, але певним голосом:
«Нічого злого я не сказав тобі… Невже ж між твоїм, боярським, а моїм мужицьким
родом така велика пропасть, щоб її любов не могла перегатити?..» Вирісши в
громаді, де всі були рівноправними, Максим не міг передбачити, який гнів
викличе його прохання в пихатого та зарозумілого боярина.
4. Максим Беркут, як і батько, громадські інтереси ставить
вище особистих. Він розуміє, що його життя небагато варте, порівняно з долею
верховинців, запрян, яких знищать монголи, якщо їх пустити в гори, і тому схвалює
рішення батька не обмінювати його на рештки монгольського війська, що зайшло в
тухольську долину, а вийти не змогло. Максим гордий за свій народ, який
нещодавно бився з ворогом, і був певний у його перемозі. Він знав, що тухольці
будуть битися до останнього, щоб знищити всіх загарбників. Скільки потрібно
мужності та відваги, щоб не припиняти боротьбу і в полоні! Через Мирославу
Максим переказує тухольцям свій план остаточної розправи з монголами, обдурює їхнього
ватажка Бурунду, обіцяючи йому нібито показати вихід з тухольської долини.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Охарактеризувати образ Захара Беркута за поданим вище планом (письмово).
10-12.10. 2023
Тема уроків. Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті. Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників у повісті. Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
Слово вчителя. Приблизно сімсот років тому наші
прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали
своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі прийшли загарбники,
русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми
сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в
Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського
нашестя.
БЕСІДА.
• Що таке героїзм? (Героїзм (від
грецьк. hērōs) — здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які
відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності,
стійкості, готовності до самопожертви)
• Які героїчні вчинки вам відомі?
• В чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців?
• Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому?
• Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов’язок кожного.
• Що необхідно було мати тухольцям для
боротьби з монголами? (Єдність, згуртованість, віра —
запорука перемоги)
Визвольні традиції наших предків І.
Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців,
Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби
проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців.
Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний
на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого
ворога.
Всі тухольці — активні учасники
боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і
такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у
твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля,
будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І.
Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «Любо було
глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям
того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на
світі, що в їх оружжя зложено велике діло». Проте не може захоплення викликати
ворог, що прийшов на цю землю.
З огидою І. Франко описує
завойовників: «Виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими
блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців»
або: «Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по
долині».
У чому ж сила тухольців? Адже і
досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються
монголам?..
Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом,
вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною.
І захист Вітчизни — це священний обов’язок кожного громадянина, адже про це
навіть написано у Конституції України.
Тема повісті: зображення проведення громадської копи тухольців, де
відбулася суперечка між Захаром Беркутом і Тугаром Вовком, а також осмислення
тухольцями страшної звістки — неминучий напад татар.
Ідея: возвеличення мудрості,
великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості,
брехливості, зрадництву Тугара Вовка.
Основна
думка: «…свобідному
чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум»; «…єдинити силу
народа в одних руках!»
Проблематика:
• честь і зрада;
• правда і брехня;
• мужність і боягузтво; • володар і народ;
• відповідальність і безпечність.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник. Прочитати VІ-VII розділи (стор.20-30) повісті І.Я. Франка "Захар Беркут".
05.10.2023
Тема уроку. Коломийки. «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки» – «перли розсипаного намиста». Особливість жанру і його життєвість. Будова, ритм коломийок. Життєствердний і гумористичний пафос.
Перед виконанням тестових завдань ОПРАЦЮЙТЕ ПОДАНИЙ НИЖЧЕ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Робота з тестом на платформі "На Урок". Покликання на тест
Коломийки. Дійсний до 07 жовтня.
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9414287
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
Підручник. Письмово. Завдання 3-6, стор.18
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Використовуючи набуті знання, складіть жартівливі коломийки на тему шкільного життя.
19-22.09. 2023
Тема уроків. «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Трагізм і героїзм козацьких і чумацьких пісень.
Перед виконанням тестових завдань ОПРАЦЮЙТЕ ПОДАНИЙ НИЖЧЕ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Робота з тестом на платформі "На Урок". Покликання на тест
Суспільно-побутові пісні. Дійсний до 07 жовтня.
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8858173
Пісня «Гомін, гомін по діброві»
Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.
Історичною основою цього пісенного твору могло стати
поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й
близькими родичами зрадника.
Жанр — народна соціально-побутова козацька пісня.
Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово
«зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли
козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють
кіньми, сріблом, золотом.
Мати не може змиритися зі зрадою сина й проганяє його.
Негативно ставляться до козака й дві старші сестри. Тільки молодша, не
розуміючи ще, любить козака як брата. Сам козак розуміє, що вороття йому немає,
тому відповідає молодшій сестричці, що повернеться, як пісок зійде (проросте)
на камені. Так він відповідає й матері, у якої прокинувся жаль та родинні
почуття.
Поряд з образами людей — образи природи: діброва, туман,
поле. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як неприємне, огидне
явище зради.
Художні засоби — різноманітні. Метафори («мене змиють дощі, …розчешуть терни»); епітети —
густі (терни), буйні (вітри); пестливі слова — зіроньками, слізоньками,
додомоньку, головоньку. Поетичний паралелізм (паралельне зображення явищ
природи та явищ людського життя), діалоги, окличні та питальні речення,
звертання, розгорнуті порівняння (відповідь сестрі).
Пісня пронизана сумним настроєм, жалем.
Головна
думка твору — засудження зради, коли людина
проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш.
Пісня викликає жаль через змарновану долю козака, захоплення
силою материнських почуттів, поетичністю образних картин, особливо відповідей
брата сестрі й матері щодо свого повернення.
Пісня «Ой у степу криниченька»
Це пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому
з далекої мандрівки.
Історична основа твору — явище чумацтва в Україні. Поїздки в
Крим по сіль були важкими й небезпечними. Навіть назва «чумаки» пов’язана зі
страшною хворобою — чумою, яку вони могли підхопити в теплих краях і перенести
далі.
За жанром це народна соціально-побутова чумацька пісня.
Головний
образ — образ чумака, який збирається в
далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться,
відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми.
Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в
образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.
У пісні використовуються паралелізми (« у степу криниченька,
з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); постійні
епітети: сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);
пестливо-зменшувальні слова (криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька);
вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання,
повтори. Твір пронизаний сумним настроєм.
Головна
думка пісні — висловлення співчуття до важкої,
часто трагічної долі чумаків.
Складання таблиці.
«Спільне та відмінне в козацьких та
чумацьких піснях».
|
Спільне |
|
|
Трагічна доля людей; історична
основа; сумний настрій; прийоми паралелізму; постійні епітети;
зменшувально-пестливі слова; окличні речення; діалоги |
|
|
Відмінне |
|
|
Козацькі пісні |
Чумацькі пісні |
|
Патріотичний пафос, засудження
зрадництва, захоплення героїзмом і мужністю козаків |
Тісніший зв’язок із природою,
думки, тривога рідних за чумаків в образі «сивої зозулі» |
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять одну з козацьких пісень.
12-15.09. 2023
Тема уроків. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські та солдатські, бурлацькі, наймитські й заробітчанські тощо). Ідейно-художнє багатство їх.
Слово вчителя
Українські народні пісні – надбання, визнане не лише
Україною, але й світом. Згідно даних ЮНЕСКО, саме українці створили найбільшу
кількість народних пісень у світі. Їх близько 15,5 тисяч! Цікаво, що на другому
місці цього
«рейтингу» -
Італія із надбанням народних пісень, що становить близько 6
тисяч.
Жанрова різноманітність українських народних пісень величезна, попереднього року ми з вами вивчали календарно-обрядові пісні.
·
Пригадайте,
що називають народною піснею?
·
Які
ознаки народних пісень?
·
Які
вам відомі різновиди народних пісень?
·
Які
пісні називають календарно-обрядовими?
·
На
які цикли вони поділяються?
·
Які
пісні належать до кожного з циклів?
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
· Чи знаєте ви сучасних виконавців, що мають у своєму репертуарі народні пісні?
Виконання народних пісень стають трендом серед українських
виконавців. Їх можна почути у репертуарі гуртів
Океан Ельзи, Воплі Відоплясова, Mad Heads, Мандри та багатьох інших.
Українські народні пісні
виконують й іноземці. Серед них – британська співачка, володарка
найпрестижнішої премії «Греммі» Джосс Стоун,
канадський рок-гурт Klooch, французький співак та композитор Поль Манондіз. Цікавим є також
виконання українських народних пісень у виконанні чеського гурту «Міланош» та
бельгійсько-голландського Rastaban.
Перегляд
відеокліпу української народної пісні «Горе долом» у виконанні
бельгійсько-голландського гурту Rastaban
https://www.youtube.com/watch?v=8Wl6DhSBH6A
Пісня «Стоїть явір над водою»
Це пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.
У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.
«Стоїть явір над водою» — народна соціально-побутова козацька пісня.
У творі виведений образ молодого козака, який, очевидно, не з власної волі змушений їхати на чужину. Про це свідчать такі вирази: «на козака незгодонька», «серденько ниє». Як і личить козакові, у нього «оріхове сіделечко» і «кінь вороненький». Про глибоку любов і пошану народу до своїх захисників говорять пестливо-зменшувальні слова, що часто вживаються у пісні: «незгодонька», «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «калиноньку», «родоньку».
Поряд з образом козака, як паралель, вимальовуються образи природи — явора, калини, пташок з рідного краю.
Художні засоби різноманітні: від паралелізму (паралельне зображення образів людей з явищами природи) — козак — явір, вода корінь миє — серденько ниє, калиноньку їсти — приносити од родонь-ку вісти — до епітетів: милу (Україну), молоденький (козак), зелененький (явороньку), пестливо-зменшувальних назв: серденько, вороненький, козаченьку.
Широко вживаються окличні речення, безсполучникові складні речення з протиставленням, поясненням.
Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичним пафосом.
Головна думка (ідея) — уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як антилюдського, антигуманного явища.
Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків — козаків.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник. Опрацювати теоретичний матеріал. Сторінки: 6-7, 10.
05.09.2023
Тема уроку. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником, його особливість і значення. Функції мистецтва.
Сучасне
життя важко уявити без художніх книжок. Із їхніх сторінок на нас дивляться
герої минулого й сьогодення, про яких цікаво і захоплююче розповідають
автори-письменники, які є особливо обдарованими людьми. Саме вони відтворюють
життя через індивідуальні художні образи або картини. Ці талановиті митці
розкривають суспільні відносини, характери і переживання людей на прикладі
конкретної особи, яка є і літературним героєм і ніби олюднює все зображуване.
Література
– це мистецтво
слова, вона в художній формі відображає життя народу засобами мови. Головним
предметом зображення в літературі виступає людина, її життя, думки,
переживання, взаємозв’язки з природою і суспільством. У
кожного виду мистецтва є свій матеріал. У музики – звуки, у малярства – лінії
та кольори; у скульптури – дерево, камінь, метал, віск, глина, а об’єктом зображення є людські фігури, рідше тварини.
В
архітектурі – той самий матеріал, що й скульптурі, а об’єкти інші: собори, палаци, замки, різноманітні споруди. Для літератури матеріал – слово,
найголовніший виразник нашої свідомості,
поглядів, переживань. Із його допомогою досягається й високий мистецький
рівень.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати
зв'язне висловлювання про роль слова, поезії в житті людини.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz